За межами кохання - Тетяна Калинова

      Вранці     ми    попрощались     з     батьками    і    відправили    їх    в     весільну     подорож.    Кевін , на    прохання    Браяна ,    обіцяв    за    мною    приглядати.     

    Поки    Кевін    збирався    до    універу,    я    швидко     викликала    таксі    і    поїхала.    Не    хочу    їхати   з    ним,    хоч    він    і    обіцяв    батькові.    Не      можу    зрозуміти,    чому    він   прийшов    вночі    до   мене,      а    не    до    своєї    подружки.    

         Та    в    університеті,    на    перерві  ,  коли    я    виходила     з    туалету,    біля    дверей    мене    чекав    зведений    брат.    Він    заштовхнув    мене    назад     до    туалету    і    зачинивши    двері    на    засов,    притис    до    стіни    і    навис    зверху.    

    - Що    ти   робиш?    Ти    що    хворий?    

    - Щоб     це     було     вперше   і    востаннє. -   шипить     в   обличчя. -    Якщо    я    сказав,    що   ти    їдеш     зі    мною,    значить ,    ти    їдеш    зі    мною.    Затямила?     

    - Я     не     збираюсь     тебе    слухатись. -     він    опускається     ближче     до    мого    обличчя     і     проводить     носом     по    скроні.    Відчуваю,    як    в    мене     починає   скажено     стукати     серце.  -     Відпусти.    

   - Я     тебе     попередив.      Краще    будь    слухняною    дівчинкою,     інакше    пошкодуєш. -    в   туалет    починають    стукати.    Дідько.   Якщо    нас    тут   хтось     побачить,     ще    почнуть    говорити ,      що     я    прямо    в    університеті,    в    туалеті ,    займалась    хто   зна    чим    з    зведеним    братом...    Мені    ще     такого     не   вистачає.    І    так    весь    універ    про    мене    пліткує.  

   - Хто     там?    В    вас   все    добре? -   в    мене    розширюються    очі    від    жаху.    Це    декан     мого    факультету.      Кевін    теж    нервує,     але    мене    не    відпускає.    Показує     жестами,    щоб   я     відповідала.    

   - Це    я ,    Кетрін ,    місіс    Стівенс.     У    мене    просто... -   швидко   придумую    відмазку,    та     нічого    в     голову     не    приходить.    Кевін     киває    головою,     щоб     я    сказала     хоч    щось. -    в     мене     просто...     критичні    дні      почались. -     Дідько.    Кривлюсь   і   прикриваю    очі.   Відчуваю     як    палають    мої     щоки.     Кевін    посміхається     і    показує    великий    палець.  

   - Кеті,    можливо    тобі    потрібна    допомога,    в    тебе ...    все    є? -    та    що    ж   це    таке?    Залиште    вже    мене    в   спокої.    

   - Ні.    Дякую    місіс    Стівенс,   все    добре.    Просто ...   Просто     мені   потрібно ,   ще    кілька    хвилин.    

   - Так    дівчатка,    ідіть     в    інший    туалет. -    чую    з    коридору.     Ну   нарешті.   

   - Молодець    мала. -    посміхається     Кевін.    Цілує    мене    в    чоло    і    виглянувши    в    коридор,    швидко    виходить.    Хух.    Пронесло.   

   Через     хвилинку    після    Кевіна ,    виходжу    з    туалету     і    йду     в    свою    аудиторію    на    наступну    пару.     

    - Ти    де    так    довго    була?    Я    вже    думала,     що    придурок    Ітан    знов    щось    тобі    зробив. -   запитує   Дейзі.

    - Все    добре.     Просто    декого     зустріла    і     поговорили    кілька    хвилин.      

   - Ти     знаєш  ,   що     Кевін    з     Мінді    здається     остаточно     розійшлись?  -    шепоче    подруга. 

   - Вперше     чую.    Вони     разом    були     на     весіллі    наших    батьків.     

    - Я    на   перерві     чула,      як    Мінді    розмовляла    з    подругою     і    скаржилась,    що   вчора     саме    на    весіллі  ,    Кевін    сказав    їй,    що    між    ними     все     скінчено.  -    щось     я    вже    нічого     не    розумію...    Вони     ж    вчора     обіймались     і      він     її    цілував...     

   - Можливо     це     якась     помилка,    або    ти    не    так    щось    зрозуміла?    

   - Я    сама    все    чула,    Кеті.     А     кажу    тобі    це,     щоб    ти     була    готова.   Міранда ,  ще     те     стерво    і    вона     може    відіграватись     на    тобі,    ви    ж    вже    типу    родичі.    Йому    ж    вона    нічого    не    зробить ,     а    от    тобі    може.   

      Нашу    розмову    припинив     викладач,     який    зайшов     в    аудиторію.     Пара   почалась.     Я    ніяк     не    могла    сконцентруватись     на    навчанні.     Все     намагалась     скласти    картинку    вчорашнього    вечора.     Виходить     вони     посварились,     чи     просто    розійшлись,     Кевін    через     це    напився     і     прийшов     до    мене,    щоб    я    його ...     Заспокоїла?     Ну    звісно.    Я    ж    тут    типу    місцева     повія.     Смішно!     Повія ,     яка    ще    в    свої        19  років ,   навіть     толком    не    цілувалась    ні    з    ким.    Не    думаю,    що     Мінді     може     мені    щось    зробити,    хоча    добре,     що    я     тоді     знайшла    роботу     і    все-таки     не    пішла     до     черлідирів    в     команду .     Та     виявилось,   що     я     її    недооцінила...   

       На     великій   перерві   ,     ми   з    Дейзі     пішли    до     їдальні.   Я    як   завжди  ,   в    першу   чергу  ,    дивлюсь    на   стіл    еліти    універу    і    знаходжу     поглядом    Кевіна.   Поки    залипаю    на   звединого    брата  ,   не    помічаю ,   як     до   мене   підходять    Мінді    і    її   посіпака   Алекса.   Одна    сильно    штовхає    мене    плечем  ,   а   інша    вивертає    на   мою     сукню     тацю   з   їжею.     Всі   студенти ,  які     зараз    присутні    в     їдальні,    різко     притихли   і    чекають  ,  що   буде    далі.   Боковим    зором   помічаю   ,    що   Кевін    піднявся    з     свого   місця ,   але    теж    чогось   чекає.