За межами кохання - Тетяна Калинова

    Сьогодні    вихідний.     На    щастя    на    роботі    теж.    Мама    ще    вранці    попередила,     що    вони    з    Браяном    поїдуть    забирати    наші    сукні    з    салону.     Я    ж    майже     до    обіду    лежала     в    ліжку.    Давно    собі    такого    не    могла    дозволити.     

     В    будинку    тихо,    мабуть    Кевін    теж    кудись    поїхав.    Підіймаюсь     і    йду    в    ванну    кімнату.     Приймаю    душ    обдумуючи    плани    на    сьогоднішній    день.    Можна   зателефонувати    Дейзі,     якщо    вона    вільна   ,   можна    в    кафе    сходити,   або    просто    погуляти.  

      Беру    рушник     і    виходжу    з   душу.     Скрикую   від   несподіванки ,    коли   бачу    Кевіна ,   який    стоїть   спершись   на     стіну     і    склавши   руки   на   грудях ,   розглядає    моє   тіло.   Прикриваюсь    рушником   і   кричу:

     -   Кевін ,   ти    що   божевільний?   Що   ти   тут    робиш?  Вийди   негайно.

    -  Чого   б   це?    Це    мій    будинок   ,    куди    хочу  ,    туди    заходжу.  - він   відривається    від   стіни   і    йде    до    мене ,   відступаю   назад ,   поки   не   торкаюсь    спиною    холодної   плитки.   

    -   Чого     тобі    треба?     -  він    хапає   мене   за   шию.

    -  Я    з   самого    початку ,    попереджав   тебе ,    що   якщо    ти   з     своєю    хитрожопою   мамашею ,  не   заберетесь   з    нашого   дому ,    я    влаштую    тобі    пекло  .  Ти    мене   не    послухала    і    тепер    це    весілля...   Все    йде    за    вашим    планом?  Щаслива? 

    -  Ти    думаєш    мені     в     кайф    бачити    твою    невдоволену   пику ?   Я    лише    хочу ,   щоб   мама   була     щаслива.    Невже   ти    не   бачиш ,    що   їм    добре   разом?

    -   Що   ти   несеш?    Вона  просто...

    -   Катюшо !     Кевіне!   Ви   вдома? -   чую    мамин   голос.  Вони   з   Браяном    вже   повернулись .  Я  врятована. 

   -  Мам! -   намагалась   крикнути ,   та   Кевін   закрив   мені   рот   долонею.  Чую    що   мама   підіймається   по  сходах   до   нас.   Кевін   штовхає    мене    в   душову  ,   продовжуючи    прикривати   мій  рот ,   заходить   за    мною   і   вмикає   воду.  

    -   Катя ,    це   ти   в   душі? -  запитує    мама   з   коридору 

    -  Це   я    Ені.  -  відповідає    мій   кат . 

    -  Вибач   Кевіне.  -  каже    мама    і   йде ,   знов   залишаючи    мене    з   ним. 

    Тільки    зараз   розумію  ,   що   мій     рушник    впав   і    я   стою   спиною    до   Кевіна    впритул,   повністю    оголена.   Він   кладе  долоню    на   мій     живіт   ,   повільно     ковзає     вверх  і    по   власницьки    стискає      мої     груди.    Від    шоку  і    ще    якогось   дивного    відчуття    внизу    живота,    кілька    секунд    стою     в   ступорі ,  а    потім    сильно   кусаю     його   за    руку,    яка    прикриває   мені   рот.   

     -  Ах   ти    ж     скажена... -  шипить   він    і    відпускає    мене . - Я    лише    роблю    те,    що   ти    дозволяєш   робити    іншим.     Чи     потрібно   заплатити?    Скажи    скільки.    Хоча    ні ,    не     потрібна    ти    мені    після    того,    як    тебе     перетаскала     половина    універу. 

     -  Не     смій    більше    ніколи    торкатись   мене.   -   кажу.   Відчуваю    як   на    очі    від   образи    навертаються    сльози ,    які   я    йому     не   покажу.      Швидко   хапаю   рушник    і     вискакую    з   душової    і   з   ванної    кімнати. 

    -   Fuck!   Я    тебе    ненавиджу.   -  і   якийсь    грюкіт  ,   наче    звук   удару ,  це   останнє   що    чую   перед   тим ,   як    зачинитись    в     своїй    кімнаті.         

    Падаю    на    ліжко    і    лише    тут    дозволяю   сльозам    прорвати    оборону.   Як    він    може    так    зі    мною   розмовляти?    Він    же    зовсім    мене     не    знає.    Повірив   виродку    Ітану?    Ну    і    нехай.    Байдуже.