За межами кохання - Тетяна Калинова
- Ой. Вибач дорогенька , ми такі незграби . - Награно вибачається Мінді. Та вони помиляються , якщо думають , що я буду мовчати і терпіти таке відношення. Одна справа плітки , а інша оце.
- Нічого страшного , ви ж випадково. Як і я . - кажу і швидко вивертаю їй на сукню , все що знаходиться на її ж таці. - Ой , вибач. - повторюю її інтонацію. Потрібно було бачити її відкритий від здивування рот і очі на пів обличчя. Мабуть не звикла , що хтось може огризатись. Розвертаюсь щоб піти , та стерво хапає мене за волосся.
- Та як ти посміла? - кричить .
- Бійка ! Бійка! Дівчата б'ються.! - кричить хтось. Та все різко припиняється. Мінді відпускає моє волосся і повернувшись до неї бачу , що Кевін тримає її за руку. Мабуть стиснув сильно , бо вона скривилась від болю.
- Ще раз її зачепиш , будеш мати справу зі мною. - гарчить їй в обличчя.
- Чого це раптом , ти її захищаєш? Сам казав , що ненавидиш цю дівку і хочеш її позбутись .
- Як би я до неї не відносився , вона вже член моєї сім'ї. - краще б мені дали ляпас , мабуть було б не так боляче. Розвертаюсь і швидко виходжу з їдальні. Спочатку йду в туалет і намагаюсь відчистити одяг . По щоках котяться сльози , від образи і від болю. Він ненавидить мене , а я дурепа , весь час про нього думаю.
- Кеті ти тут ? - стукає Кевін.
- Іди геть. Залиш мене в спокої. - кричу схлипуючи.
- Відчини. - не вимагає , мабуть вперше просить. Та я не хочу зараз його бачити.
- Іди на пару Кевіне.
- Кеті, будь-ласка відчини ці кляті двері. Я лише хочу переконатись , що з тобою все добре.
- В тебе братику , якась нездорова тяга до жіночого туалету. - посміхаюсь. - Все добре . Чесно. Зараз поїду додому перевдягнусь і стане ще краще.
- Давай я тебе відвезу.
- Не треба. Я викличу таксі. Правда все добре , Кевіне . Дякую. Вдома поговоримо. Іди.
І він пішов. Викликаю таксі і їду додому . До роботи ще кілька годин , можна було б відпочити, та чомусь я впевнена, що Кевін скоро приїде, а я не хочу поки що з ним розмовляти, тому вирішую раніше поїхати на роботу.
