За межами кохання - Тетяна Калинова

      Сьогодні    весілля    моєї    мами    з    Браяном.     Мама    нервує,    наче    вперше.     З    самого    ранку  ,   не    може    знайти    собі    місця.   Це    виглядає    так    мило.    Вони    з    Браяном    гарна    пара.     За    ці    півтора    місяці,    я    полюбила    цього    чоловіка,     в    нас    склались    чудові    відносини,    на    відміну    від    його    сина.     З    Кевіном    ми    практично   не    спілкуємось   з    того    часу,    як    він   в     душі    сказав,    що     ненавидить     мене.      Вдома   ми    майже    не    бачимось,    після    універу   я     їду    на    роботу,    а    повертаюсь    пізно.    Я    сама    себе    не    розумію,    та    постійно    шукаю    його    поглядом.    Коли    бачу,    таке     враження,    наче    всі    навкруги     зникають     і    є    лише    він.     В    універі    ми    не    спілкуємось,    хоч    я    часто    ловлю    на     собі     його    погляд  ,   від    якого    серце     заходиться.   

      Студенти     все    ще    шепочуться    за    моєю    спиною,    а    дехто    і    в    очі    може    щось    сказати,    та    вже    не    так,    як    було    місяць    тому.     Мабуть    набридло.    От    і    чудово.     Ітан   кілька     разів     підходив    і      запитував ,    чи    я    не    передумала,     мовляв    відразу    ж    спростує    і    припинить     плітки.    Дурень.    Мені     байдуже    і    на    нього    і   на    ці    плітки.    Я    йому     так    і    сказала,    після     чого ,     він    порозклеюва    по    дошках    оголошень,     мій    номер    телефону,    з    підписом 

        "Зроблю    все    що   захочеш,     виконаю     будь-яке    твоє    бажання.    Телефонуй    не    пошкодуєш".   

         Кілька    разів    навіть    хтось    телефонував ,    я     пояснювала,    що    це    хтось    пожартував.     Коли    набридло,    просто   купила    нову    sim-ку .    

      Щось    не    туди    мене    занесло.   

      Мама,     в    своїй    білій    шовковій    сукні     з     оголеною    спиною ,    виглядає    наче   фея    з    казки.     Дуже    гарна     і     щаслива.      Браян     теж    красень ,    в    смокінгу ,     який    йому    дуже    личить.     Впевнена,     він     зробить     маму    щасливою .    

   Я    теж    одягаю    довгу ,    шовкову,     бежеву    сукню ,    з    розрізом    збоку    до    стегна  ,   на    бретельках.     Нам    з    мамою    зробили    професійний    макіяж    і    зачіски .     Її    волосся    підняли    догори,     а    моє    навпаки ,    накрутили    і    залишили    локони     спадати    по    спині.     Мені    дуже     подобається,     як     ми    виглядаємо.     

      Весілля     буде    проходити     в    одному    з     найкращих     ресторанів    міста,    про    це    потурбувався    Браян.     Серед     гостей    звісно    лише    його   родичі ,     друзі,    колеги,    партнери     і ...    І    Кевін.     Він    теж    в    смокінгу.    Виглядає    шикарно.    Красень.    Я    не    можу   відвести    від    нього   погляду.    Навіть   дихати    чомусь    стає    важко.    Звісно    він    прийшов    не    сам ,    як    завжди     на    ньому    висить    Міранда.     І    чого    мене    це     так     дратує?     Коли     Кевін    побачив    мене,    я    бачила,     що    він    був   в    захваті.    Йому     точно    сподобалось,      як    я    виглядаю.    Ще     б    пак,    він    мене    ще    не     бачив    з    макіяжем     і    тим    більше    в    такій    сукні.   

    Церемонія    була     дуже   гарною  ,  особливо     мене    розчулили    їх    клятви    і    обіцянки  .    Я    навіть    не    зважаючи     на    макіяж  ,   пустила    кілька    сльозинок.     Це    було     дуже    мило ,   дуже     гарно  ,   вони     дійсно     виглядають     дуже     щасливими .     Подумавши    про    це  ,     якось     механічно     шукаю     поглядом     Кевіна ,   просто     цікаво    глянути ,    чи     він    це    бачить ,    чи    він    це   нарешті    зрозумів.    Та     розумію ,    що    Кевін     на    них    навіть   не    дивиться,    він     пропалює    поглядом    мене    і    в    цьому    погляді,    є    якесь    захоплення    і...     ніжність,   тепло  ?    Чи    мені    здається?     До    того    часу ,   поки     погляди     наші    не    зустрілись ,   тоді    він    змінився   на    зневагу     і   ненависть.      Якщо    чесно  ,    мені    навіть    трошки     страшно    залишатись    з    ним     на    одинці     в    будинку     на    такий     довгий    період.     Наші    батьки    завтра    летять     у    весільну    подорож  ,    на    два     тижні.     А    з    іншої     сторони ,    ну     що     він     мені     може    зробити ?    Лякати ?     Вже    не     дуже     і    страшно .    Пускати     ще     якісь    плітки  ?      Я     вже     звикла.    Більше     нічого     він    зробити    не    може.    

    Після     першого      танцю    молодят ,       гості     теж    почали     танцювати.     Першим ,   хто     запросив     мене     на    танець ,   був     мій     новоспечений     зведений    братик.     Хоча ,    він    і   не    запрошував,     просто     підійшов ,   мовчки    поклав     долоню    на    талію    і    повів    до    танцюючих     гостей,    головне,     що    я    навіть    не     подумала     пручатись.    Він    поклав    свої    гарячі    долоні     мені     на    талію     і    ми    почали     повільно    рухатись    під    музику.    Кевін     весь    час    намагався     притягти     мене    ближче    до    себе    і    на    відміну    від    його    очей ,    дотики     були     ніжними     і     обережними,    наче    він    боїться     зробити    мені    боляче.     Він    такий    гарний .    Відчуваю    його    гаряче    дихання      на    скроні     і    моє    тіло    вкривають    сироти.    Він     так    гарно    пахне...    Відчуваючи    так    близько    його    тіло,    запах,    подих ,     руки    які    легенько    гладять    мою    спину,    прикриваю    очі .    Дивина...    В   обіймах    чоловіка ,    який    мене     ненавидить,    відчуваю    себе    щасливою    і    закоханою...     Закоханою?    Що    за    дурні    думки?    Господи,    що    це?    Я    ж    не     могла    в    нього    закохатись?     Підіймаю    до    нього    обличчя    і    відчуваю,    як    напружується     його    тіло.    В    очах   Кевіна     зараз    немає    ненависті,     там    ніжність.    Він    переводить    погляд     на    мої    губи    і    я    рефлекторно    їх    облизую,    від    чого    його    погляд    стає    ще    темнішим,     а    долоні    сильніше     стискають     мою    спину.    Господи.     Що    відбувається?    Дивлюсь   на    нього   розширеними    від    шоку    очима,     а    Кевін ,     наче  прочитавши     мої    емоції ,    легенько    посміхається     одними     губами.     Коли     музика    закінчилась,     я    швидко    йду    до    вбиральні,    вмикаю    холодну    воду    і    намочивши     долоні,    прикладаю   їх     до    палаючих    щік.     Що     це     зі    мною?    Чому    у    мене    на    нього    така    реакція?    Він     мій    зведений    брат...     Те    що    я    відчуваю,    неправильно.