А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Може знову в лісі Ти гриби шукаєш, І комусь,як вперше - Вірність обіцяєш? 14.3.1978 р. ПЕРШИЙ РАЗ В житті ніколи не забуду Як я корів у лузі пас, І в гай водив я Лену, Люду - І все було це перший раз. Ми просто йшли і сперечались Про зорі, про Чумацький шлях, І в очі ми не зазирали, Бо ще не знали тих розваг. Весь світ тоді був таїною, І все було в нас перший раз: Як перший раз зустрівсь з тобою, І перший раз - у перший клас. А потім вперше закохались, Вперше гукнула: -Доганяй! Вперше в житті поцілувались, Коли прибігли вперше в гай. А потім вперше одружились, І все було, як перший раз: Вперше поїхали ми в Ялту, А потім вперше на Кавказ. І так завжди: як піднімались - В нас все було, як перший раз, Й коли пройшло вже стільки років - І досі все, як перший раз. Тому хотів би всім вам ,люди, Я побажати в добрий час: Нехай і в вас у всьому й всюди Буде завжди - як перший раз. 7.9.1989 р. ЖУРАВОЧКА Коли на Синім озері Я в юності купавсь, В твої веселі вогники Тоді ще задивлявсь. І так мені хотілося /Тут нічого таїть!/- Тебе - свою Журавочку Десь в полі перестріть. Частенько я приходив В те поле голубе, І кожен раз, Журавочко, Я згадував тебе. Та йшли - минали роки: Я виріс і змужнів, І ось 'Свою Журавочку' З Журавликом зустрів. І знову пригадалися Оті курли-курли, Та тільки та курликала Не так вже, як завжди. І я собі подумав: -Нащо мені щавель? Краще Синиця в жмені, Ніж в небі Журавель. 1.2.1989 р. ЕНЕРГІЯ НЕБА Любов - це енергія неба Що йде від Бога і зірок, І вже, якщо зустрілись двоє - На все життя а ні на крок. Любов - це вічні блискавиці Що ранять вас у кожну мить, Варт притулитись до дівиці, Або свій погляд зупинить. Любов - вона, немов гірлянди Що на всю вулицю горять, Навіть тоді коли людині - Давно за вісімдесят п'ять. 2.12.2000 р. ПЕРЛИНА Йде дівчина у якої Жар з очей іскриться, Всі забули про роботу, Тільки б подивиться. Я також, не будь мужчина, Теж прибавив ходу І за нею, та за нею, Глянути на вроду. Ну ж і гарна, ну ж і гарна, А які стегенця! Що достали, вибачайте, І мене до серця... Я за нею, та за нею, Ні на крок від неї, Ніби мене прив'язали Поглядом до феї. Ось, нарешті, озирнулась Тая молодичка, Всі аж ойкнули відразу: -Ну ж і Боже личко! Я схопив її за погляд, Ніби за лозину Й потягнув його - той погляд У свою хатину. Хай той погляд душу гріє, Хай мене молодить, Хай тепер дівча проз мене... Туди й сюди ходить. 23.3.1990 р. МОЯ КОХАНА Моя кохана, всі вірші - То ніжні вигуки з душі, Що шлю тобі я через небо, Щоб доторкнутися до тебе. Бо що,скажи, та жінка варта, Якщо занадто запальна, Якщо її пильнує варта, Аби із дому не втікла? 14.12.2000 р.