А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Прийти - аби погрітися. Люблю дивитись в небеса, Як ти сидиш над річкою, Коли з травиночок роса Палає, ніби свічкою. 11.6.2007 р. ЩОБ БУТЬ ЩАСЛИВИМ Вона свою розтрусить душу, Як сіль по полю - в кабаре, А потім вже якби й хотіла Ту сіль до купи не збере. Тому й не заздрю їй, що новий У неї кожен день грузин, То її горе а не щастя, Бо щастя там - де муж один. 11.6.2007 р.

Оглавление ВАЛЕНТИН КУДРИЦЬКИЙ А ЛИСТЯ ПАДАЮТЬ... Лірика, Гумор, Сатира