За межами кохання - Тетяна Калинова
- Кет. - схвильовано оглядає мене а потім шипить. - Мінді. Сука. Я її знищу. Ти як мила? - підходить і обіймає мене.
- Нормально. Як ти дізнався?
- Подруга твоя, Дейзі , бачила як вони заштовхнули тебе в туалет і прибігла мені сказала. - він стягує через голову свою толстовку , залишаючись в футболці і натягує на мене. - Так краще. Ходімо. - каже і бере мене за руку.
- Кевіне ? - зупиняюсь і дивлюсь на наші переплетені пальці.
- Кеті, вони не перестануть пліткувати, то хай дізнаються , що все в нас серйозно . Можливо так заспокояться і залишать тебе в спокої. Все одно дізнаються , не сьогодні, то через тиждень. Розумієш? - киваю. Можливо він має рацію. - З цього часу, на кожній перерві я буду поруч. Хоча б перший час . Поруч зі мною , ніхто не посміє й поглядом тебе образити.
- Дякую. - знов обіймаю. Ми виходимо в коридор, в якому зібралась добра половина універу, щоб подивитись чим все закінчиться. Але я ніяк не очікувала того, що зробив Кевін. Зупинившись , він розвернув мене до себе, взяв моє обличчя в долоні, лагідно погладив великими пальцями і ледь посміхнувшись , ніжно поцілував мене в губи . Я спочатку шоковано завмерла, а потім в голові промайнуло "помирати, то з музикою" і обійнявши Кевіна за шию, відповіла на поцілунок.
- Ого! Клас! То це правда! Гарно! - почула я з різних сторін. А хтось взагалі в долоні плескав. Я зрозуміла, що далеко не всі розділяють думку Мінді, щодо нас з Кевіном.
- Кохаю тебе. - прошепотів Кевін і знов переплівши наші пальці , повів мене в мою аудиторію. Уявлення не маю, чим це закінчиться, та зараз мені реально стало легше. Біля аудиторії він чмокнув мене в губи і нагадав, що на наступній перерві зайде за мною і ми разом підемо в їдальню.
- Кеті, це так круто. - пискнула Дейзі і заплескала в долоні. - "Він наче Бетмен врятував її, потім пристрасно поцілував, а далі , вони жили довго і щасливо". - вона театрально , одну долоню поклала на серце , іншу на чоло. - Ти б бачила , я навіть не встигла йому договорити, як він наче куля полетів тебе рятувати. Це так романтично. - я посміхнулась.
- Дякую тобі Дейзі. Якби не ти... - важко видихаю.
Як і обіцяв , Кевін на перерві чекав мене біля аудиторії. Щойно я вийшла, взяв мене за руку і ми пішли в їдальню.
- Все добре? - запитав.
- Так. - мені трохи незручно, всі погляди зараз звернені на нас, але я намагаюсь поводити себе спокійно і впевнено. Щойно ми зайшли в їдальню, я почула як щось впало на підлогу. Розвернувшись в ту сторону , побачила як на нас з відкритим від шоку ротом дивилась Мінді , а біля її ніг лежала таця з її обідом. Це мене порадувало. Обломись стерво . - хотілось сказати, та я стрималась.
Після пар , ми попрощались з Дейзі і пішли до автомобіля. Біля нього Кевін притис мене до себе і жадібно поцілував.
- Як же мені подобається, що тепер можна не стримуватись , обіймати і цілувати тебе, коли і де заманеться. - каже Кевін.
- Так, мені теж. Але... Через кілька днів повернуться наші батьки ... Мені трохи страшно.
- Не треба. Не бійся мила . Все буде добре, вір мені. Я все вирішу. - цілує в чоло і обіймає.
- Мені так добре з тобою Кевіне. - муркочу йому в шию. - Так спокійно. Я кохаю тебе.
- І я кохаю тебе Кет. Моє кошенятко. Їдемо додому? - киваю.
Щойно ми зайшли в будинок, я відразу пішла в душ. Хотілось відмитись від пліток і спробувати змити з грудей маркер. Та щойно я ввімкнула воду, як до мене зайшов Кевін.
- Я тобі допоможу. - посміхнувся, поцілував в губи і накрив мої груди гарячими долонями.
Замість того, щоб змивати напис залишиний Мінді, ми кохались. Спочатку в душі , а потім в кімнаті. Не могли насититись один одним. Здавалось , що це наші останні дні разом і ми хочемо встигнути націлуватись і накохатись на довгий час наперед. Кевін сьогодні дуже ніжний і весь час повторює, як сильно мене кохає і як я йому потрібна. Хотілось щоб цей вечір, ці миті не закінчувались ніколи. Зараз я щаслива. По - справжньому щаслива і шалено закохана в свого зведеного брата.
