За межами кохання - Тетяна Калинова
- Дурепа. Кеті , яка ж ти дурепа. - кажу і притягнувши її до себе обіймаю. Дідько, це через мене... Це ж я постійно казав їй , що вона утриманка. Придурок. - Я думав ти була з Ітаном , чи... ще з кимось. - І тут вона добиває мене остаточно...
- Це не правда , Кевіне. - видихає. - Все що говорять в універі , не правда. Це Ітан розпускає плітки , бо я йому відмовила. - як це? Відмовила?
- Тобто . Ти відмовила йому? - киває. А я хочу вбити виродка, якого вважав другом стільки років. - Скотина, виродок. Чому ти мені не сказала? Я б ще тоді поставив його на місце і припинив все це.
- Тому що ти не запитував... Ти мене ненавидиш і сам зробив свої висновки. - Скільки помилок по дурості. Дідько ! Вона і справді думає , що я її ненавиджу...
- Вибач Кеті. Вибач мені будь-ласка, за все. - цілую її в чоло , в скроню, в щоку. Маленька моя. Все не правда. Це лише брехня Ітана і моя хвора уява. Моя дівчинка. Серце здається зараз вистрибне з грудей , від емоцій і розуміння , що вона поруч , в моїх обіймах і вона така , якою й здавалась мені з самого початку... Хочу поцілувати її. Так хочу. Наче прочитавши мої думки, Кеті підіймає до мене обличчя, а я не можу відвести погляду від її губ. Поїдаю їх , поки що очима . Трусь своїми губами , об її . Така бажана дівчинка. Кришу зносить . Облизую її губи кінчиком язика і відчуваю як часто вона починає дихати. Кеті прикриває очі . Вона теж цього хоче. Чекає поцілунку. Дівчинка моя. І я роблю те , про що мріяв стільки часу... Цілую її. Кеті гучно видихає і відразу ж відповідає на поцілунок . Її губи , вони такі солодкі, м'які, приємні. Вона така смачна і ніжна. І я смакую її , довго і жадібно. Я так довго про це мріяв. Мабуть я дійсно закохався в неї. В свою зведену сестру .
