Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький
Читаємо онлайн А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький
їй не ті. Тому в нас тещ й не поважають, Бо донькам ті ціни не знають, І зятя можуть так облити - Що потім вже й не відбілити. А тещ, що зятя поважають, Навіть, Боги оберігають. Бо тих, що наставляють роги - Рятують їх хіба що ноги. Щоб тещі все це пам'ятали - То лиха б зроду ті не знали. 18.1.2006 р. ТЕЩА НА КУРОРТІ Жиє теща в зятя, ніби на курорті. Зять не б'є її як інші кулаком по морді. Зразу в хату як зайшла - то була, як кішка, А як рік - два пожила стала, ніби діжка. Але теща то є теща й залишиться теща, Може діжка то для рими, може теща й легша? То казала що не п'є, що вона не хоче... Нині хлище все підряд й цілий день сокоче. То ледь ноги волокла, зараз вже й брикається, Стала, вибачте, така й на мужчин кидається... Скільки хоче - стільки спить. А проснеться - зразу Зять їй тягне баличок, донька тягне зрази. Зараз вже боюсь я навіть сам лишитись дома: Піди знай що в голові там - тирса чи солома? Зараз вже боюсь один в ванну йти помитися, Ну а раптом прийде й скаже: -Хочу подивитися... 30.1.2006 р. НАШ ГОЛОВА Пану Сушицькому М.І. Як іде і ніс повісив - Значить, ще не випив Міша, А як йде й шумить трава - Значить вже хильнув злегка. А як всі обходять з жахом Так і знай, що випив флягу. 9.6.1992 р . СПОВІДЬ ГОЛОВИ -Хто б її ту пив заразу, Та така робота наша. Як не вмажеш грам сімсот - Не пойме тебе народ. А як вип'єш - ОГОГО! - Всі приймають за свого, То ж в Сірка позичиш очі Й мусиш пить. Хіба ти хочеш. 9.6.1992 р. СКАКУНЕЦЬ Сніг, куди не кинеш оком, Під ногами тріскунець, А по полю мчить галопом Молоденький скакунець. І летить, як вихор в простір В ту безодню лугову, І по полю за собою Тягне хмарку снігову. 2.1.1992 р. В ЗАМЕТІЛЬ Ой, як хочеться зимою Порозважитись з тобою, Й там, де ліс дрімає, поле Там, де спить зима довкола, Де гуляють білі мухи, Заметілі, завірюхи, Й там, де сніг бере розгін Від дібров аж до колін, Граючись,- звалить в той килим І всю ніжність з себе вилить. І, качаючись по ньому, Пить і пить юначу втому. Хай нам заздрить заметіль, Що в душі в нас бродить хміль. Хай не думає зима, Що закоханим страшна. 30.1.1992 р. ГОРОБЦІ І СНІГ Освіжило ліс і поле снігом, що аж очі коле. А веселі горобці повсідались на стовпці І такий вчинили крик: чик - чирик, та чик - чирик, -Мов, навіщо ця пороша? Краще б вже сипнули проса! 25.7.2000 р. НАХИЛИЛИСЬ ВЕРБИ Нахилились верби До Дніпра низенько Й ніби його гладять Вітами злегенька. Ніби примовляють: - Дніприку, Дніпрочку, Зупинись під вітами, Відпочинь, браточку. Скоро прийде осінь І поллються сльози На Дніпрвські схили І на наші лози. Листя пожовтіє І залистопадить, І тоді не зможу Я тебе погладить. 15.11.1968 р. ОДИН ПОЦІЛУНОК За один поцілунок я згоден на все: Хай там дощ, чи мороз, чи снігами мете, І хоч той
Відгуки про книгу А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: