А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

І мовчазних, і говорливих - Як море, річка, як поля. Люблю невимовно-сміливих, Що люблять блискавки і грім! Бо тільки з ними я щасливий, Бо тільки з ними жвавий дім. 30.10.1997 р КОЛИ ЦВІТУТЬ САДКИ Коли цвітуть садки вишневі Й всю ніч співають солов'ї, Так це тому що хтось ще хоче У очі глянути твої. Як йдеш ти втомлена з роботи Й дубок з роботи перестрів, Так це тому що дуже-дуже Той-хтось зустріть тебе хотів. Коли ти дивися на небо, А чуєш шепіт із дібров, Так це тому що хтось гукає Щоб принесла свою любов. 13.4.1981 р. ВОГНЕННІ ЯБЛУКА Скоро осінь прийде в поле З повним решетом води, Квіти в полі всі прополе, Небо зорями проколе І тоді тепла не жди. І піде гулять по селах, Заглядаючи в садки, Звідки яблука веселі, Майже з кожної оселі - Будуть вас вогнем пекти. 23.7.1984 р. ЧОМУ КРУЖЛЯЮТЬ ЧАЙКИ? Миготять над полем Сніжно-білі зорі, І про що шепочуть Ті в нічнім просторі? Може ті нашіптують Хлопцям щоб не спали, І як зійде Місяць - То дівчат кохали? Плескає весельце Об сріблясті хвилі, Стогнуть зовсім близько Чайки білокрилі. І чому ті чайки Спокію не мають, А як день приходить - То вони кружляють? Що їх так бентежить? - Те ніхто не знає, Тільки чайки знають А тому й кружляють. Київщина, с. Плоске 1.9.1961 р. ПРАЦЬОВИТА ОСІНЬ Ходить з фарбами в торбині Осінь по лісочку, Розфарбовує берізки І стрункі дубочки. Ходить осінь з етюдником, Всім підводить брови, Пише файні вишиванки, Золоті обнови. Через гори, через доли, Через перелази Ходить осінь по садочку, По деревах лазить. Де пройде - там всюду свято, Там живі гірлянди, Й ніби сонечка з травинок Сяють діаманти. 2.7.1984 р. СІРИЙ ПТАХ Наступив такий туман, Мов попали ми в капкан, Валить дим неначе з домни - В поле, в ліс і в катакомби. І, здається, по полях Мчить великий сірий птах. 30.12.1993 р. СКОРО ОСІНЬ Скоро осінь. В полі, в лісі Запалають багаття, І кричатимуть листочки, Як покинуте дитя. І ніхто вже не зарадить Тим листочкам як впадуть, Добре, що хоч дітки ходять І в букети їх кладуть. 17.11.1997 р. ОСІНЬ НА ДУБОЧКУ Всілась осінь на дубочку Й розфарбовує листочки, Вишиваночки мережить І за полем пильно стежить. Налетіла на вербичку І смикнула за косичку, Потім знову на дубок, Потягала за чубок. Так ото весь день й літає: Там смикне, там потягає. Там притрусить землю листям, Ніби баришню намистом, І гасає, ніби птах По полях, і по лісах. 9.6.1983 р. ТРАВА ШОВКОВА Біля хати, де трава шовкова, Там, де мальви села стережуть, Місяць, задивившись на діброви, Вирішив над річкою здрімнуть. А як в полі почало світати Він у небі зорі позбирав, І, немов гірляндами на свято - Всі гілки в гаю поприкрашав. 21.12.1997 р. ЛІТО Я кожен раз, як прийде літо,