А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

всі радіють пани, Що, врешті, змогли застрахати Й одіти рабів в кайдани. А народ сивухи вип'є, Десь...стрибне в якесь лайно... І йому ніщо не треба - Крім вина і доміно. Над дорогою вербички Обливаються слізьми, Та коли ж ми вже проснемось І покажем їм, хто ми?! 19.6.1990 р. КРОВАВІ ЛИСТОЧКИ Як прийшла весна в діброви В жовтому жупані, Просить донечка матусю, Щоб нарвать тюльпанів. Не ходи ти в ліс, дитино, Він кров'ю залитий, Бо у ньому в тридцять третім - Твій дідусь там вбитий. Не ходи ти в ліс, дитино, Бо то не тюльпани, То твого дідуся й батька Червоніють рани. А тому, коли в діброві Бачите тюльпани, Так і знайте, то не квіти, То - кроваві рани. То ж коли весна приходить Там, де ті горбочки, Із них й досі ще сочиться Кров через листочки. 8.2.1991 р. ПРО ВЧИТЕЛЯ Заспокойся, друже-брате, Не годиться нам кричать, Скоро будем в комбінаті І днювать, і ночувать. Ну а щоб не спав в суботу /Наша зауч, щоб ти ріс!/- Стільки дасть тобі роботи, Що не витримає й міст. То журнал, то поурочні, Тематичний план, конспект, Будеш бігать в Главк, до учнів, Розроблять якийсь проект. Семінари і педради, Тих стрічай, тих провожай, Соцекран, весь рік дебати То про пекло, то про рай. Розлучайсь мерщій з сім'єю, Поки ще живий, братан, Або вже приводь дружину В УВК й замов диван. Ти хворіть не маєш права, Ти ж не завуч і не Бог, Адже в праці ваша слава, Ти ж - радянський педагог. Адже ти не просто вчитель, Ти - наставник, доставщик, Ти - куратор, оператор, ВТК і комірник. А начальства в тебе стільки - Як у літній день роси, А як треба вам курсівка - Не ходи і не проси. Так що вірно зауч робить, Хай її 'боронить' Бог! Хай за всіх у морі кисне , Ти ж працюй за чотирьох. 22.10.1980 р. ЮВІЛЕЙ Жуковській о. Ювілей, це вже не свято, А скоріше що біда, Бо вже поруч з вами жінка Не така вже й молода. І не так як це раніше Щебетала і могла... Що кохала, обнімала - Не хватало ночі й дня. Що до ранку дожидалась, Аби та настала мить, Коли любий все покине І до неї прибіжить... Юбілей, це вже не свято - А скоріше сум і біль, Це коли пройшло вже літо І приходить заметіль. Та, проте, якщо ти можеш Ще любить і чарувать, То за це ото й хотів би Свого келиха піднять. І при цьому побажати Стільки в цьому світі жить, Поки будеш ти кохати, Поки зможеш ще любить. 21.5.2005 р. СВОЇЙ НЕВІСТЦІ Танюші Розцвіли під вікном георгіни І мальвіни у повний свій зріст, Я додому ішов після зміни Під веселий бджолиний твіст. І раділи навколо берізки, Навіть вітер десь в полі сховавсь Бо сьогодні в моєї невістки - Рік учбовий у школі почавсь. Дорогенька моя, неповторна, Як я радий, що ти у нас є, Що така ти прудка і моторна, І що там де пройдеш, все - цвіте. Нехай роки тебе не лякають, Нехай квітне піснями твій дім, Нехай дітки твої підростають На добро