А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

і на радість нам всім. Нехай доля тебе не обходить - І цілує тебе кожен раз, Щоб завжди ти була молодою Й чарувала, як квіточка нас. Як я хочу щоб ти веселилась І не знала ні горя, ні сліз, І щоб вічно тебе ми любили Так, як люблять на світі беріз. Щоб співала душа твоя й грала - Так як в полі веселий цвіркун, І до ста літ - неначе гітара Грала всіми акордами струн. 19.4.2004 р. СИНУ Не знаю, чому посміхалися зорі? А в серці, неначе, як миші в коморі - Все шкрябають, шкрябають,все щось гризуть, А роки проходять, а роки ідуть. О, сину мій, сину, повір, щохвилини Я чую твій голос, як пісню в гаю. Навіки прокляв я червону калину А з нею і молодість також свою. Як спати лягаю - спокою не маю, Ночами шукаю тебе у ві сні, За що ж тоді мучусь, за що ж проклинаю, Скажи ж мені, синку, я юність свою? Скажи мені, синку, ну чим завинив я Що цілими днями, ночами один, Скажи ж, мені милий, мій хлопчик єдиний, Та хто ж не хотів би щоб в батька був син? 26.10.1962 р. ОТЕЛО Можливо час колись пролине І в серці біль зневаги згине, Але , порадьте, як простить Тому - хто любить біль робить? Як же ,скажіть, простить розбій Отій худобині блатній, Яка заливши очі хмелем, Вважає, що вона Отело? Й хоч роки, як бурхливі води Стирають з пам'яті журбу, Та поважать себе не стану - Як підлість будь - кому прощу. Таких як ти вбивати треба, Бо де горілка - там і зло, І, видно, що обом нам, хлопче, В цьому житті не повезло. 13.9.2001 р. ГРІХ І БРЕХНЯ Може це і грішно? - Та не нам судить, Як людині хочеться Й ще когось любить. Може це і грішно? - Важко це сказать, Як сусідка тулиться... Як їй відказать? Жаль, що зрозумів я Істину оту, Як уже по суті Потяг мій ту - ту... Може це й негоже, Може це і гріх, Та, щоб міг сьогодні Я б, мабуть, їх всіх... А тому, вам - любі, Хочу всім сказать: -Люди! Не соромтесь Ніжить і кохать! Бо все те що вчили Нас колись - брехня. Гріх не там, де люблять, Де гріха нема. 21.11.1984 р. ЛЮБОВ І ВІЧНІСТЬ Чи то годинник зупинився, Чи забарилася зима, Чи то так час іде повільно Коли коханої нема? Чи може хтось вчепивсь за хвильку Й держить руками обома, Аби в мій дім моя кохана До мене щоб як-довше йшла? Бо як ніколи та хвилина - Як літній цвіт серед зими. Й скільки б хвилину не чекали - Не дочекаємося ми. 17.6.1990 р. ПРИСВЯЧУЮ ТЕЩІ Ми уже спимо, як теща З десяти до десяти, І не ходимо гуляти, Бо за сном нема коли. Ми уже не йдемо снідать І обідать заодно, Та, зате вже й без дієти Стали ми, як Більмандо. Й перестали вже радіти, Бо нічого не їмо. 18.1.2006 р. ЧОМУ НЕ ЛЮБЛЯТЬ ТЕЩ? -Чому не люблять тещ, свекрух? -За їх 'антинародний' рух. Своїх дітей будуть кохати - Хоч їх давно пора 'вбивати', Зате, чужі, будь ті й святі - Вони однако