💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Поезія » А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Читаємо онлайн А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький
УЗАКОНЕНИЙ ГВАЛТІВНИК Для щастя власного в житті Нічого не жалій, А тим , хто стане на путі - Ти об'яви всім бій! Не слухай того хто говорить, Що можна вік прожить - Як вийти заміж просто так, І мужа не любить. Можливо, я і не правий, За що вже вибачай, Але тоді вже краще так: Зустрілись... і бувай. Навіщо Господа гнівить, І брать на душу гріх, Якщо не хочеш потім стать Коханкою для всіх. Бо жінка та, що не коха, Ти вже мені пробач!- То вже не жінка, то - змія, То у сім'ї - палач. Обдумай все. Тобі з ним жить. Нащо тобі ті люди? Людям аби горілку пить, І дертись на всі груди. 23.10.1961 р. ПРИЙШЛА НЕДІЛЯ Прийшла неділя, день чудесний, Такий, як всі буденні дні, Але в буденний день на серці Чомусь приємніше мені. Чому?- не знаю. А можливо Тому, що є де час дівать? А в вихідний - весь день самотній, Хоч скрізь красунь, що й ніде стать. Проходять хлопці і дівчата, Жінки з собачками, весна, А я ще й досі невгамуюсь, Бо хочу те - чого нема. 30.11.1961 р. ХТО РОЗСИПАВ ЗОРІ? Ларисі Запитала якось донечка у мене: -Чому на берізках листячко зелене, Де зима береться, де беруться діти, Хто весну придумав і рожеві квіти? Чому так як вечір шепчуться тополі, І чому всю нічку Місяць світить в полі? Ще вона питала /дай Боже згадати!/, Хто навчив зозулю гарно так кувати? Слухав я дитину й що? - не знав казати, Скоро ось почнеш ти хлопців чарувати І тоді так само теж почнеш питати: -Хто людей навчає ніжить і кохати? 24.2.1975 р. ЩОБ СТАТЬ ДОРОСЛИМ -Куди ти так спішиш, братеня?- У меншого питає Женя. Грицько поглянув з висоти: -Хочу дорослим стать як ти. -Той, хто дорослим хоче стать - Повинен вічно пам'ятать, Якщо ти дав громаді слово - Стримай його обов'язково. А щоб по-іншому сказать, За вчинки тре' відповідать. Дорослим можна стать і в п'ять, Але багато треба знать. Навіщо це тобі, браток, Адже ти й так в нас молоток, Нащо тобі ті урагани, Що всім несуть дорослим рани? Живи спокійно і радій, Що ти нічийний, що ти свій, І ні від кого незалежний, Хоч світ для всіх він - перехресний. 28.6.2002 р КОТИКИ Кажеш, що на тебе ще весна не діє, Так чому ж від дотику рук моїх ти млієш? О, моя голубонько, ще ніхто відколи Сам втікти від себе не зумів ніколи. Бо це вже відомо кожному із школи: Як втечеш від Юри, прийдеш до Миколи. Так в житті написано, так в житті ведеться, І хто-зна чи інший кращий попадеться? Ну а хлопці, киценько, всі вони - коти, Він зробив роботу. Далі думай - ти. А тому, красунечко, перше, як кохати - Думай, чим ти котиків будеш годувати? 14.3.1978 р. МОЯ ВЕСНЯНКА Твої очата - промінь сонця Бентежать більше, ніж весна, Пройдись ще раз по-під віконцем, Моя веселко чарівна. І посміхнись весняним ранком Теплом давно забутих мрій, Своїм коханням ураганним Смуток в душі моїй розвій. Твої очата - промінь сонця Бентежать більше, ніж весна, Пройдись, ще раз по-під віконцем, Моя веснянко чарівна. 3.3.1978 р. НА КУРОРТІ Таких як ти -
Відгуки про книгу А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: