На уламках щастя - Дана Лонг

– Як хочеш, а я посплю, – він перевертається на живіт, поклавши голову на подушку і просунувши руки під неї.

Я мимоволі задивляюся на його пружні сідниці, обтягнуті цупкою тканиною штанів, і біцепси, що випирають через натягнуту футболку. Зловивши себе на думці, що занадто відверто роздивляюся його, я зніяковіло поспішаю відвести погляд.

Просидівши деякий час на стільці, я не помічаю, як засинаю.

Шановні читачі!

Якщо вам подобається ця історія, то натисніть на зірочку!

(кнопка «Подобається» вгорі)

Також підписуйтесь на мою сторінку!

(кнопка «Відстежувати автора»)

Усім мирного неба!