А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

Пильно в очі подивилась, -Знала б я, що ти козак, Та ще й зможеш повторити, То дала б тобі і так. 10.2.1992 р. Я ТІЛЬКИ ТВІЙ Так як прийшла, так і пішла - Ні шість, ні п'ять, І як свічки горіли в хаті, Так і горять. Якийсь нечистий дух в тобі Мабуть живе, Якщо не можу ну ніяк Я обійти тебе. Ну що я можу як той гріх В мені сидить, І хочеться її й тебе - Вас всіх любить. 16.10.1992 р. ДУМАЮ ПРО ТЕБЕ -Весь час я думаю про тебе, Хочеш? - тобі я присягнусь, А свідок в цьому - Місяць в небі, Ось тобі Хрест - перехрещусь. І хоч душа належить іншій, Але сьогодні - тільки твій, Бо так чомусь побути хочу Я в ніжній посмішці твоїй. 6.2.1992 р. ТАМ ДЕ ГОРИ Як би я пішов в те поле Де збирають виноград, Де дівчата, ніби дрофи Манять в поле погулять. Де в садку співають птахи, Цвіркунці всю ніч цвірчать, Там де Танькі і Домахи Від бажання аж пищать. А навколо скільки зору - Ніде сісти, ніде стать... І дівчата, як сороки На все поле стрекотять. Ой, дівчата, ви, дівчата, Ви мої голубоньки! І до чого ж солоденькі В кожної в вас губоньки. 19.8.1973 р. МАСКУВАЛЬНИЙ КОСТЮМ Колись я думав що краса - Вона із золота й срібла, Але, коли я роздивився, То зрозумів, що помилився. Краса - то всього той костюм Творить в якому легше глум. В красі я бачу елемент - Як відволікаючий момент, Й поки захоплений ти нею - Вас зроблять козликом, свинею. Отож, як роси в полі грають - Не ми а ті нас вибирають, Й поки бажання в жінки грають, Куди піде - то скрізь приймають. Краса вона - скороминуща, А розум фактор - невмирущий, Він не розкисне, не згорить, Його і бомбою не вбить. 5.4.2003 р. ЗАБУЛИ ПРО МІСЯЦЬ Тільки Місяць виглянув Десь на мить із неба, Як дівчина хлопцю, -Не спіши, не треба... Хай ось трохи Місяць Фітіля прикрутить... І тоді.. й схопила Юнака за руки. А коли хлопчина Витяг те чим пісять, То дівча й забуло - Що надворі Місяць. 1.11.2001 р. УРАГАН Як би я хотів у полі Стріть тебе, де три тополі, Бо як ти проходиш, Тая, То душа на скрипці грає. Серце б'є у барабан, Між ногами - ураган. От так штука ті жінки, Хто їм дав оті цяцьки?- Що як глянеш під вербою, То всю ніч стоїть трубою. 15.3.2004 р. КВІТИ КОХАННЯ То добре що жінки не знають Чого вони в житті хотять? Бо щоб вони що хочуть знали? - Вони б собі ціни не склали. 22.5.2004 р. ПРО НЕЙЛОНОВІ ПОЧУТТЯ Боже мій, дійшло до чого, Тільки подивись, В Ірпіні первісні люди, Кажуть, розвелись. Ходять голі по перону, Губи, як в крові, А, погляньте, на їх буци, Що на голові? Б'юст жіночий ледь прикритий. Це хіба не крик? Видно речі туалету, Замість кіс - парик. Ніби в неї замість мозку В голові хрущі,