А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький

ДІАЛОГ З БОГОМ -Чому я день і ніч працюю,- Питаю в Бога я,- чому? -Ти відпрацьовуєш, мій рабе, За всіх ледачих у роду. -Чому ж ти дав їм сміх, весілля, Чому ж не дав те все мені? -Бо я тебе велію бачить В раю - де феї чарівні. -А їх за що, які заслуги Рішив у рай ти помістить? -Для того, щоб як в рай ти прийдеш - Тобі було там що робить... -І що ж робить я з ними буду, Як лишу тіло на землі? Довго мовчав Бог і, нарешті, Мені сказав: співать пісні. -Які пісні? Кому?- Безвухим? В яких ні тіла, ні...краси? Якщо вже так?- залиш у пеклі А в рай Мороза помісти. 12.12.1997 р. БАБІЙ Я дивлюсь на Чечню І дивлюсь на Афган: Скільки славних синів Повмирало від ран. Скільки ті залишили Ще незайманих вдів, А хіба кожен з них Цілувати не вмів? А тому, ви пробачте, І за їх мушу жить, Бо і їхніх коханих Треба ж комусь любить. Що одними лишились Не по волі своїй. А тому мушу... жити, Хоч і скажуть -'бабій!' 17.5.1997 р. НЕ ЖЕНІТЬСЯ, ХЛОПЦІ - 2 Не женіться, мої любі Братики по духу, Як не хочете придбати Ви собі катюгу. Бо як тільки ту красуню Приведете в хату, То почне, як вовк кобилу За хвоста тягати. То причепиться до тебе, Як реп'ях до попи, Й буде з вас весь день сміятись, Як Китай з Європи. То до тебе придереться, Що не так танцюєш, І не так її як треба По ночам цілуєш... І завжди вона вас буде Діставать, як муха, Поки ти її люб'язно... Не погладиш вухо. Ну навіщо вам женитись, Хіба вільних мало? Краще ними користуйтесь, Як у вас устало... То прийшов, зробив роботу... І читай журнали, А ця ж буде допікати, Як козу шакали. 20.9.1973 р. ВАНЬКА - ВСТАНЬКА Що не жінка - то картинка, Що не жінка - то росинка, В кожній іскорки горять, Кожну хочеться кохать. Бо жінки - вони як зорі Як в коханні так і в горі. Решту всю свого життя Жінка - як мале дитя: То їй дай, то принеси, То купи ти їй труси... І, виходить, ми для Анькі - Всеодно, що Ванькі-встанькі. 20.12.2001 р. ЧОЛОВІЧИЙ ПСИХОЛОГ -Мордашки, ноги, грудоньки - Усе це маю, людоньки, А гроші, дача, мерс, квартира - Чоловіків прирегатива. Я жінка та - що любить волю І не кляне ніколи долю, Бо знаю, що хотять 'мужчини' В яких шикарні лімузини. Тому й ношу своє з собою, Щоб розважать достойних грою, Бо те що хочуть ті / між нами/ Ношу у себе між ногами. 4.6.1969 р. РИБАЛКА О, ти дивись, бо горобці Тобі під міні поналазять, Або прохожі молодці Колінки не прикриті вразять. Чи може ти, немов рибалка Ловиш прохожих що не вмиті, Тільки уже не на крючок А на колінки не прикриті? 25.5.1961 р. ЯКЩО ЛЮБИШ Ти, певно, думаєш, кохана, Що ти квітуєш, що живеш, І що як Гриця ти поманиш - То він все кине і прийде... Любов? - коли в душі