Свіжі відгуки
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
30 вересня 2024 14:44
Гарна книга
Місяць, обмитий дощем - Володимир Лис
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький
Читаємо онлайн А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький
11.1.1992 р. ОТ ТАК ПОГЛЯД! Де ж ти була така грудаста Коли я був ще молодим, І так мені хотілось щастя, Що аж валив із мене дим? Де ж ти була така кирпунька, Що і очей не відірвать, Коли шукав твоє я щастя Й не знав, куди своє дівать? 11.1.1992 р. НАЙСКРОМНІШЕ БАЖАННЯ Коли дививсь на вас, повірте, То забував про все те зле, Про ваші у минулім флірти І холод, що вогнем пече. Я забував про все на світі, Й мені не був підвласний час, Бо я хотів так небагато - Всього наблизитись до вас. 21.1.1992 р. КАЗКА ПІД МІСЯЦЕМ Україну як і матір - Їх ні з чим не порівнять Так же само, як тумани, Що над річкою димлять. Скільки літ я вже купався В тій омрієній красі, Де тумани срібним шовком Чарували звідусіль. І з глибин його над лугом Тільки голови блищать, То вербички у тумані, Задивившись в небо, сплять. Боже мій! Яке красище!- Іншим словом не назвеш, Як окутана туманом Ти із Місяцем ідеш. 13.6.2007 р. ВИНО Таких шаленних поцілунків Не знав, не бачив і не чув, І я,звичайно, вдячний Богу, Що Бог таки мене почув. Твій поцілунок, ніби свято, Як нагорода за ті дні, Які не міг я дочекатись З тих пір як стрілася мені. І може того поцілунку В житті б ніколи не було, Так слава Богу Бог почув нас Й створив для смілості вино. І з того часу / ти не смійся!/- Я став і сам любить вино, Бо ти хіба б так цілувала, Якби не випила його? 13.6.2007 р. ЛЮБИ І КОХАЙ! Ти від щастя біжиш, А навіщо, скажи? Ти гордись, що тебе ще хтось хоче! Що до тебе ще йдуть, Та ще й квіти несуть, Аби тільки заглянути в очі. Бо сто літ пролетить, Ніби м'яч, ніби мить, І осиплиться в лісі калина, І тоді хоч кричи, Хоч стрибай, хоч скачи, Не підійде ні жодний мужчина. Буде сліз ще покіс, Як листочків з беріз, Будуть ще і журба, і тривоги... А тому, не дрімай, І себе не ховай, Хай красуються звабливі ноги. То ж люби і кохай, Поки шепчеться гай, Поки щастя , як кізочка скаче, Бо промчиться той... час Той, що радує нас Й за тобою ніхто не заплаче. То ж небійся кохать! Не лінись чарувать! І забудь про журбу і невдачі, То ж хай хлопці тремтять! І ночами не сплять! Хай бубнявіють...душі юначі. 29.12.1997 р. ЯЗИК Люблю жінок не за язик, Бо, де язик - там шум і крик, Але, якщо і за язик? - То тільки той, що ніжить звик. 2.11.2001 р. І СОН ПРОЙДЕ І сон пройде, і страх пройде, Як в чобітках дівча пройде. 15.9.2004 р. МОЇ СИМФОНІЇ Люблю, коли жінки щебечуть, Немов синички за вікном, І виставляють горді плечі, Як верби віти над Дніпром. Люблю коли сміються феї, Немов ромашки у гаю І посміхаються лілеї Схожі на посмішку твою. Люблю, як жайвори співають, Що піднялись в небесну синь, Як над Дніпром веселки грають І пахне м'ята і полинь.
Відгуки про книгу А листя падають... - Валентин Олександрович Кудрицький (0)
Схожі книги в українській онлайн бібліотеці readbooks.com.ua: