Меланка - Нора Нойс

Якщо описати повну лажу одним словом, то це саме той випадок. Абсолютна срака. І хто мене потягнув допомагати місцевій відьмі? От, хто? Правильно! Ніхто. Стій собі тихенько в куточку і намотуй на вус. Але ні! Янка ж відьма. Ще й родова....
Аааааа!
Спадкова дебілка.
Коли Меланка вирішила провести ритуал придушення емоцій, я не сильно вірила в його дієвість. Але най буде.
Спочатку все йшло, як і мало. Відьма плела заговор, який мав скувати почуття до істинних. Якщо перейти на магічний зір, це так і виглядало. Тоненька прозора сіточка, яка накладалася на енергетичні канали зв’язку з істинними. І тут я захотіла допомогти. Ну і що приховувати, попрактикуватися. Заперечень ніхто не виказав, бо просто накласти сітку на канали не було чимось мега всиромудрим.
І от, найважливіша частина мого позору. Коли я взяла цю сітку і спрямувала її в потрібне місце, в мені наче прорвалися всі явні і приховані магічні резерви. Просто чвахнули , як ненормальні. З переляку і несподіванки я швидко закінчила свою частину. Поклала сітку і одразу ж зрозуміла, що щось не так. Оскільки вона була модифікованою. Ще й перенасичена магією. І коли я хотіла зняти її, в мене нічого не вийшло.
От, лажа!
- Вона одноразова, — пояснила відьма, побачивши мої потуги.
До речі, тільки вона бачила, що я начудила. Але не поспішала розповідати про це.
-Максимум декілька тижнів і вона сама спаде.
Ну...значить все не так критично, як я думала.
Хоча...Хто ж знав, що Меланка не просто втратить почуття до істинних, а й поняття, хто вони такі.
Не зручно якось вийшло.
- Ми знайомі? - здивовано перепитала Меланка, вбиваючи всіх наповал.
- Кхкхккх.
Здається Кай хотів щось сказати, проте вдавився слиною, повітрям, чи ще чимось. Може шоком?!
Меланка і на нього подивилася, нахмурившись.
- А хто він? — тикнув пальцем в нього Декарай, злісно блиснувши очима.
- І хто ж? - схрестивши руки на грудях, перепитала руда.
Сказати, що всі були шокованими — це нічого не сказати. Я також намагалася тримати марку, але здається в мене не сильно виходило, оскільки цей погляд свого коханця я прекрасно вивчила. Підозріло — осуджуючий. Я б сказала.
І тільки він відкрив рота, щоб кинути в мою сторону чи то питання, чи то звинувачення, як його випередив Кай:
- Ми твої істинні! - обурливо, проте більш спокійно відповів.
- Ооо, — видихнула вона, звівши брови будиночком. - Тоді зрозуміло. Я Меланія.
Протягнула вона руку Каю. Не знаю, що відбулося в його голові, проте він криво посміхнувся, підійшовши до неї ближче. Взяв її протягнуту руку і поцілував.
- Приємно познайомитися, Меланіє, — закінчивши поцілунок, відповів. - А я Кай. Твій чоловік.
Меланка на диво посміхнулася йому і, здається, навіть, трохи почервоніла. Перевівши погляд на Декарая, вона чекала, що і він представиться, проте цей психований просто розвернувся і пішов геть.
- Не звертай уваги, маленька. Дракон сьогодні не в настрої, - провівши поглядом Декарая, відповів Кай.
- Хм. Щось тут не чисто.
Ще й як не чисто. Ледь стрималася, щоб не сказати це в голос. Сподіваюсь, ці тижні пролетять чим швидше і Меланка нарешті згадає все. Бо чує моя відьомська дупа, що скоро мені перепаде.