Меланка - Нора Нойс

Корабель наближався все ближче до Ренари, а мене все сильніше починало труханити. Емоції накочували хвилями, як і можливість знову відчувати енергетичні потоки.
Так незвично, наче ти був весь час в морозильній капсулі, а тут раптом всі почуття і відчуття нахлинули на тебе сильними потоками. Скоса я поглядав на дракона, проте він стійко тримався. Тільки його поглиблене дихання вказувало на те, що він щось та й відчуває.
Налаштувавши своє третє око, я чітко побачив нитки, які тягнулися він нього і мене, до нашої істинної. Ось і воно. Той зв’язок, який ми не могли відчувати через не магічність Землі, проте зараз ми переживемо всю гаму почуттів. Це і хвилююче і лякаюче, якщо так задуматися. Мало того, що я весь цей час не міг відчувати нічого і нікого, крім себе. А зараз ще й зв’язок з парою просто ошелешить мене. Я впевнений. Бо це надзвичайно сильні почуття. Нам ціанцям навіть не потрібно розпитувати щасливців, які пов’язані істинністю. Ми все і так добре бачимо. Думаю, що з часом вони навіть можуть телепатично відчувати емоції один одного, а в найміцніших союзах пари можу спілкуватися подумки.
- Хуууух! — неочікувано видихає Декарай, хапаючись за груди.
Всі присутні одразу ж дивляться на нього, оскільки його видих в цій криштальній тиші, був надто гучним.
- Що з тобою?
Арс підходить до нього, оскільки дракон так і не розігнувся.
Аж мені цікаво стало...! Тому, не роздумуючи, також нависаю над ним. Як —  не —  як, тепер ми пов’язані. Ще не вистачало не довезти цього рижика до Ренари. І кому, як не мені знати, як боляче буде нашій парі, якщо він скопититься?!
- В грудях тисне, — видихає він, піднявши погляд.
І цей погляд...Аж мороз по спині пробігся.
- Що з ним? - схвильовано питає Арс.
А я звідки знаю?! Дивлюся на нього і зовсім не розумію, в чому причина його болячки. Енергетичні канали цілі, не пошкоджені. Всі вони добре функціонують. Може це фізичне?
Вирішую обмацати його руками на наявність травм. Хто його знає, що це дурне з собою зробило?!
Під страждально — гнівним поглядом Декарая, починаю огляд. Якогось чорта починаю з ніг, але то таке.
Опускаюся навколішки і прогладжую ноги, поступово піднімаючись уверх. При цьому не забуваю натискати сильніше кожну ділянку, щоб дракон “пікнув”, коли я виявлю пошкодження.
Коли мої руки доходять до стегон, він смикається і щось пробує сказати. О, чудово, він ще й говорити не може.
Добре. Думаю, прощупувати член буде зайвим, тому піднімаюся на ноги і переходжу до верхньої частини дракона.
Голова, шия, плечі, груди...Бляха. Та все з ним добре. Придурюється, чи що?
Нахиляюся до нього ближче, щоб зчитати міміку, але ні. Цьому притрушеному дійсно хріново.
- Можеш дихати нормально? - Питаю найважливіше,
- Так! - Ледве витискає з себе. А ще через пару секунд його наче попускає. З глибокого і повільного дихання, він починає дихати, наче марафон пробіг.
- Що це, в сраку, було? - хрипить він, хапаючи ротом повітря.
Обвівши всіх присутніх, шокованих драконів і ціанців поглядом, стало зрозуміло, що ніхто навіть і не підозрює, що щойно сталося.