Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

285

Ідеться про Василька Юрійовича.

(обратно) 286

3 Михалком і Всеволодом Юрійовичами.

(обратно) 287

Утрачена нині ікона богородиці «Пирогоща» (гр. — баштова) перебувала в київській церкві Пирогощій, яку закінчено будувати в 1136 р. І яка одержала назву від цієї ікони. Ікона богородиці, вивезена Андрієм Юрійовичем із Вишгорода до Володимира-Суздальського, нині експонується в Москві у Третьяковській галереї.

(обратно) 288

В Іп. І Хл. «15 день»; у Новг. І «априля въ 21» — ця дата правильна, бо Великдень у 1156 р. був 15 квітня.

(обратно) 289

Тобто, де звичайно молився князь-чернець Святоша-Миколай (Святослав Давидович).

(обратно) 290

У 1147–1151 рр. патріархом константинопольським був Миколай (Николай) IV Музалон, у 1151–1154 рр. — Феодот II.

(обратно) 291

Себто сів у 1147 р., коли звідти вийшов Ізяслав Давидович, без благословення Клима Смолятича як митрополита.

(обратно) 292

В Іп. І Хл., очевидно, помилково, «на Святослава на Всеволодича»; річ у тім, що Святослав Володимирович був рідним синівцем (небожем, племінником) Ізяслава Давидовича, а Святослав Всеволодович — двоюрідним.

(обратно) 293

З 6665 і по 6685 р. включно Іп. знову переходить із березневого на ультраберезневе літочислення. У Лавр, сказано, що Юрій пішов на Мстислава Ізяславича «тое же зимы». Отже, можна знову вважати, що й на цей раз він діяв традиційно (див. прим. 9 до 1152 р. та прим. 2 до 1154 р.) — виступив у похід у день свого патрона, 26 листопада, уже по твердій путі і до глибоких снігів (особливо в лісах) з тим, щоб Різдво відсвяткувати у Володимирі-Волинському. Подальші дати проставлено, виходячи з розрахунків темпу походу та відстаней і аналогічно до хронологічних даних походу Ізяслава Мстиславича з Володимира до Києва 25 березня — 6 квітня 1151 р.

(обратно) 294

Тобто городи по ріці Горині.

(обратно) 295

Святополк Юрійович — син Юрія Ярославича, очевидно, служебний князь Ярослава Володимировича.

(обратно) 296

Осменик — збирач торгового мита; пили, святкуючи Вознесіння, яке в 1157 р. припадало на 9 травня.

(обратно) 297

Додано з Лавр. У Татіщева наведено таку характеристику Юрія Володимировича: («Сей великий князь був на зріст немалий, товстий, з лиця білий, очі не вельми великі, ніс довгий і скривлений, борода мала, великий любитель жінок, солодких наїдків і пиття; більше про веселощі, ніж про справи і про воїнство дбав, бо все те перебувало під владою і наглядом вельмож його і любимців. І хоча, незважаючи на договори і справедливість, багато війн розпочинав, однак сам мало що робив, а більше діти і союзні князі, через що дуже кепське щастя мав і тричі задля недбалості своєї із Києва вигнаний був»}. Дослідження мініатюр Радзивіллівського літопису підтверджують правильність наведеного Татіщевим словесного портрета цього князя.

(обратно) 298

В Іп. хибно «въ 15», у Хл. «въ 19».

(обратно) 299

Неділя п'ятдесятниці —Зелена неділя, Трійця.

(обратно) 300

В Іп. хибно «Володимиръ», у Хл. «Володимерич».

(обратно) 301

Додано з Акад.

(обратно) 302

Ім’я відоме з «Синопсиса», історичного твору XVII ст.

(обратно) 303

Повой, повойник — жіноче покривало на голову, а також пелюшка, саван.

(обратно) 304

У Лавр. «мѣсяця мая въ 12 день»; жона Бориса невідома.

(обратно) 305

В Іп. «ныне», у Хл. «нынѣ»; треба, думається, «ны не».

(обратно) 306

Полочани згадують події, про які в літописі говориться коротко під 1151 р.

(обратно) 307

Братчина — святкова урочистість, на яку збиралися вскладчину парафіяни певної церкви; це найраніша звістка про існування братств на Русі.

(обратно) 308

Петровим днем (29 червня) закінчувався Петрів, або апостольський піст, Петрівка.

(обратно) 309

Аркадія тоді в Києві висвятили на єпископа (див. далі текст).

(обратно)