Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

патрона Георгія Побідоносця.(обратно) 210

В Іп. помилково «к Ростиславу», у Хл. «к Изяславоу».

(обратно) 211

Знаючи тогочасну міцну традицію, можна твердити, що й цей вирішальний для долі Ізяслава Мстиславича похід розпочали у велике святи (див. також прим. 9 до 1149 р.) — на Благовіщення, тобто 25 березня 1151 р., коли була ще й неділя; безперечно також, що Ізяслав планував Великдень (у 1151 році він припадав на 8 квітня) святкувати уже в Києві на княжому столі; так воно й сталося.

(обратно) 212

Нині вона називається Красногірка.

(обратно) 213

Як видно, Уша вже розливалася, наставала повінь.

(обратно) 214

Ця річка Криниця (староруське «криниця» — джерело) була, вважаємо, названа Святославовою тому, що саме тут відбувся символічний акт: малий Святослав Ігоревич кинув 945 р. списа, розпочавши знамениту битву з деревлянами, яка й привела до загибелі Іскоростеня і підкорення деревлян Києву. Нині ця річечка має назву Студениця (староруське «студенець» — джерело, криниця); біля неї є урочище-пагорб Студениця. Від Студениці до Іскоростеня (Коростеня) — близько 20 км,і тече ця річечка, якраз перетинаючи дорогу Київ-Білгород-Мичськ (Радомишль) — Іскоростень; біля Студениці дорога відгалужується також на Ушеськ.

(обратно) 215

У Лавр. Давидова Боженка не згадується, а написано «перебреде Днѣпр на Боровичѣ».

(обратно) 216

Згідно з актовими печатями, хрестильне ім'я Ростислава було Яків; жона його невідома.

(обратно) 217

Цю дату, як і попередні, вирахувано на підставі даних Татіщева, що Ізяслав Мстиславич сів у Києві 6 квітня 1151 р.; пишне святкування, про яке йде мова, підтверджує, що це був саме Великдень.

(обратно) 218

В Іп. хибно «с моимь», у Хл. «с своимъ».

(обратно) 219

В Іп. тут хибно повторено «сыну».

(обратно) 220

В Іп. Хл. хибно «святои» (під титлом).

(обратно) 221

Майбутній герой «Слова о полку Ігоревім».

(обратно) 222

Тактична ситуація була така. Коли Ізяслав Мстиславич та інші князі святкували Юріїв день у Пісочному Городці, в загородній княжій резиденції-дворі Родунії (Радосині, чи «Раю»), то в цей самий день, 23 квітня, у день свого патрона Георгія Побідоносця, Юрій Володимирович зі своїми спільниками, дотримуючись традиції виходити в похід у ті чи інші свята, вирушив на Київ із Городка (Городця) Остерського і 24 квітня теж став у цьому ж дворі Родунії. Подальші хронологічні розрахунки (по неділю 6 травня 1151 р.) зроблено, виходячи з цієї первісної дати 23 квітня. До речі, знаменитий похід Ігоря-Георгія (Юрія) Святославича у 1185 р., оспіваний «Словом о полку Ігоревім», теж розпочався саме 23 квітня.

(обратно) 223

Додано з Лавр.

(обратно) 224

В Іп. хибно «во озеро Лубѣиское», у Хл. теж помилково «Доулѣбское»; у Лавр, «в озеро Долобьское».

(обратно) 225

В Іп. помилково «съ Ярославомъ», у Хл. «Володимиром».

(обратно) 226

В Іп. хибно «Гюргевичь», і в Хл. хибно «Гоургіи».

(обратно) 227

Цей другий брід через Дніпро відомий, він був трохи вище від Зарубського.

(обратно) 228

В Іп. «у язины»; треба, вважаємо, «у язвины»; язвина — яр; нора, підземний хід.

(обратно) 229

Літописець спеціально виділяє Бориславів двір тому, вважають, що це була оселя боярина Борислава, батька Петра Бориславича (див. прим. 16 і 26 до 1147 р. І прим. 5 до 1149 р.).

(обратно) 230

Ситуацію описано, дивлячись з гори Щековиці.

(обратно) 231

Додано з Воскр.

(обратно) 232

В Іп. хибно «к Вернену», у Хл. «к Черневу»; Юрій пішов не в цей город, а в напрямку до Чернева; йому не було потреби переходити на лівий берег Ірпеня (Ірпіні).

(обратно) 233

Вивчення показало, що став Юрій якраз на Василівській дорозі, що вела з Києва через Василів, Володарів, Мунарів на захід.

(обратно) 234