Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

383

За Лавр., після смерті Ростислава Мстиславича у Києві днів із п’ятдесят сидів його брат Володимир Мстиславич «мачушич», бо «выгна Мстиславъ Володимера Мстиславича ис Кыева, и иде в Половци Володимеръ; а сам сѣде в Кыевѣ». Отже, Василько Ярополкович і тивун Мстислава Ізяславича захопити Київ одразу після смерті Ростислава не змогли, — це видно з подальшої розповіді. Володимир Мстиславич, судячи з ситуації, сів на київський стіл близько 20 березня 1167 р. Оскільки ж 11 травня, як це теж видно з тексту, Володимир пішов уже з Треполя, то Київ він залишив десь 9 чи 10 травня, куди вже прийшов у цей день Ярополк Ізяславич.

(обратно) 384

Кирилівського монастиря, збудованого на честь Всеволода-Кирила Ольговича його жоною Марією Мстиславівною.

(обратно) 385

В Іп. І Хл. помилково «въ 19 день».

(обратно) 386

В Іп. І Хл. «Ярославля», але ясно, що тут ідеться про недавно померлого Ростислава Мстиславича.

(обратно) 387

Додано з Воскр.

(обратно) 388

Очевидно, батько Гліба Ростиславича, Ростислав Ярославич, був хрещеним батьком Володимира Мстиславича, і тому Гліба Андрій називає «отчичем» Володимира.

(обратно) 389

У рідної сестри Володимира Мстиславича, що була за покійним Всеволодом. Ольговичем.

(обратно) 390

У зруйнований Остерський Городок.

(обратно) 391

В Іп. І Хл. хибно «Ярославича».

(обратно) 392

За Никон., цей Мстислав начебто був сином Всеволода Мстиславича і помер він нібито в цьому поході, «тогда же на томь пути» Але в Іп. Ідеться про смерть Ярополка Ізяславича (за актовими печатями, його хрестильне ім’я було, можливо Стефан?); про смерть Мстислава тут нема й натяку, як нема згадки в Никон. про смерть Ярополка. Вважаємо, що в Никон., де ім’я Мстислава як сина Всеволода Мстиславича зустрічається єдиний раз в усій літописній спадщині, трапилась помилка; такого князя не було. Мстислав Всеволодкович — це добре відомий син Всеволодка Давидовича.

(обратно) 393

Тобто в суботу напередодні третьої неділі (день) великого посту, після якої іде вже четвертий (середохресний) тиждень цього посту (див. ще прим. З до 1111 р.).

(обратно) 394

В Іп. «от кощія от Гаврилкова. от Иславича», у Хл. «Изяславича». Кощій — хлопець, отрок (зокрема княжий); раб, бранець, полоняник. Як видно, полоняник-половець, що належав якомусь киянинові, очевидно, бояринові Гаврилку Ізяславичу, дав половцям звістку.

(обратно) 395

У Хл. виправлено на помилкове «Слѣпороду».

(обратно) 396

Бастії — воїни ватажка ковуїв Бастія.

(обратно) 397

В Іп. «за Въсколь», у Хл. «за Ворскол»; судячи з маршруту походу, під час якого князі дійшли до ріки Угла (Орелі) і Снопороду (Самари), далі вони гнали половців за ріку Оскол (Оскіл), а не назад до ріки Ворскола (Ворскли).

(обратно) 398

Сідельники — майстри, що робили сідла та іншу збрую.

(обратно) 399

В Іп. «гречнику», у Хл. «гречником»; ясно, що тут ідеться про гречників, руських купців, що торгували з Греками.

(обратно) 400

В Іп. хибно «на часть», у Хл. «на честь».

(обратно) 401

Див. про нього прим. 16 до 1147 р. та інші; отже, ясно, що цей текст, який викриває недостойний учинок братів Петра та Нестора Бориславичів, писав уже не Петро Бориславич, а ігумен Полікарп.

(обратно) 402

За Новг. І, це дата вступу Романа на новгородський стіл.

(обратно) 403

Див. прим. 2 до 1074 р.; тут — неділя, а не тиждень.

(обратно) 404

Тут — тиждень.

(обратно) 405

В Іп. І Хл., вважаємо, хибно «Серховицею»; не досить виразне або напівстерте кириличне «ю» у протооригіналі легко можна було прочитати як «се».

(обратно) 406

В Іп. І Хл. помилково «Сбыслава».

(обратно) 407

В Іп. І Хл. хибно «марта въ 8»; середа другого тижня великого посту в 1169