Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

333

За Новг. І, це дата вступу Мстислава на новгородський стіл.

(обратно) 334

В Іп. І Хл. хибно «въ 20 день»; затемнення було частковим.

(обратно) 335

Додано з Воскр.

(обратно) 336

На Ізяслава Давидовича.

(обратно) 337

Ростислав Мстиславич.

(обратно) 338

В Іп. «Божници».

(обратно) 339

В Іп. хибно «и дни престалъ», у Хл. «Днѣпръ стал».

(обратно) 340

Час битви обраний не випадково, — це день пам’яті Феодора Стратилата, воєводи-святого.

(обратно) 341

У Воскр. «ихъже бѣпоималъ Ростиславъ въ крамолѣ»; суть крамоли неясна, можливо, на неї натякає попередня розповідь, де один із мужів Ростислава лякає Олега Святославича.

(обратно) 342

Картину затемнення доповнено фантастичними деталями.

(обратно) 343

Ізяслав виступив із Києва 12 лютого, а був убитий 6 березня, тобто чотири тижні минути не могло; у літопису неповні тижні, місяці, роки часто рахуються за повні.

(обратно) 344

В Іп. «Генечевичь», у Хл. «Негечевич».

(обратно) 345

17 серпня 1161 р. сонячного затемнення, яке б спостерігалося на Русі, не було. Очевидно, тут ідеться про якесь атмосферне явище. Є також припущення, що тут (із помилкою у назві дня і місяця) говориться про сонячне затемнення, яке було в середу 17 січня 1162 р.

(обратно) 346

За Никон., у Володимира Святославича, жона якого невідома, було ще два старші брати — Давид (помер 1147 р., від невідомої жони мав сина Ігоря) та Ігор.

(обратно) 347

Торчський і Білгород були волостями Мстислава Ізяславича.

(обратно) 348

За актовими печатями, хрестильне ім’я Мстислава Ростиславича було Іван (Іоанн), а Ярополка Ростиславича — Федір.

(обратно) 349

Андрій просив дозволу їсти м’ясо від Великодня до неділі Всіх святих у середу і п’ятницю тоді, коли на ці пісні дні припадали свята; Леон частково порушив церковне правило; за ним дозволяється їсти м’ясо по середах і п’ятницях у великодній тиждень і в тиждень від Трійці до Всіх святих.

(обратно) 350

Це підтвердження того, що друга жона Юрія Володимировича була грекинею; його тісні зв’язки з Візантією відомі. Оскільки ж Мануїл І Комнин так щедро наділив обох дорослих синів другої жони Юрія, то задовільно пояснити це можна лише тим, що вона була, очевидно, сестрою Мануїла, дочкою Іоанна II Комнина.

(обратно) 351

В Іп. хибно «горн», у Хл. «городи».

(обратно) 352

За Лавр., відомий лише один син Мстислава (за актовими печатями — Федора) — Ярослав, який, теж за актовими печатями, мав хрестильне ім’я Гаврило; за Новг. І, він мав прозвище Красний.

(обратно) 353

Слова в дужках [рік і] додаємо тому, що Феодор прибув до Києва в серпні 1160 р., і ці десять місяців мали б минути у червні 1161, а не 1162 р.

(обратно) 354

Далі в усіх списках літописів прогалина, але текст зберігся у Татіщева, звідки його й подаємо в перекладі.

(обратно) 355

Патріархом константинопольським був тоді Лука Хрисоверг.

(обратно) 356

Святослав Всеволодович.

(обратно) 357

В Іп. «и съ пискупомъ»; потім виправлено на «и съ епискупомъ».

(обратно) 358

За Уставом Святослава Ольговича про церковну десятину 1137 р., його хрестильне ім’я було Миколай (Никола), а в ченцях (за Любецьким синодиком) — Гавриїл.

(обратно) 359

Андроник І Комнин, син Ісаака, внук Олексія І Комнина, двоюрідний брат (а не братан) тодішнього візантійського імператора Мануїла І Комнина, був двоюрідним братом також Ярослава Володимировича Осмомисла: дочку Володаря Ростиславича, сестру Володимира Володаревича, тітку Ярослава Ірину у свій час видали за Ісаака (див. прим. 1 до