Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

class=book> 259

Це знаменитий зі «Слова о полку Ігоревім» Ярослав Осмомисл.

(обратно) 260

В Іп. хибно «своєму», у Хл. «моемоу».

(обратно) 261

В Іп. хибно «има», у Хл. «вама».

(обратно) 262

Після смерті першої дружини в 1151 р. Ізяслав оженився вдруге, згідно з грузинськими джерелами та дослідженнями, на Русудан, дочці грузинського царя Дмитрія (Деметре) І (див. ще початок 1154 р.).

(обратно) 263

Першого тижня великого посту (див. ще прим. 2 до 1074 р.).

(обратно) 264

Додано з Лавр; в Іп. «Изяславича Ярославича Романа посадиша»; в Іп. І Лавр, відомості про те, що Романа Ростиславича посадили в Новгороді — хибні; правильно у Новг. І «и въведоша Ростислава, сына Мстиславля, априля въ 17».

(обратно) 265

Знаючи непохитну традицію Юрія Володимировича виходити в похід у свій патрональний день, можна не сумніватися, що й на цей раз він вирушив 23 квітня 1154 р., в день Георгія-Юрія Побідоносця (див. ще прим. 9 до 1152 р.).

(обратно) 266

Стаєрів день — день Воздвиження (14 вересня).

(обратно) 267

Філіппів день- 14 листопада, день пам’яті апостола Філіппа, після якого розпочинається Пилипівка, Пилипів піст.

(обратно) 268

У Татіщева подано таку характеристику Ізяслава Мстиславича: («Сей великий князь був чесний і благовірний, славен у хоробрості; на зріст малий, але з лиця гарний, волосся коротке кучеряве і борода мала кругла; милостивий до всіх, не сріблолюбець і тих, що служили йому вірно, пребагато нагороджував; про добре управління і правосуддя дбав; був, однак, честолюбивим і не міг кривди честі своєї терпіти»).

(обратно) 269

Подальші дати (по час вступу Ізяслава Давидовича на київський стіл) вирахувано, виходячи з цього татішевського числа і відомостей Новг. І, що «иде Ростиславъ къ Чернигову ис Києва, сѣдевъ Кыевѣ неделю 1, и побѣдніла и».

(обратно) 270

У Лавр. тут сказано, що, відступивши, Гліб Юрійович з половцями «взя Пирятинь»

(обратно) 271

Тут чернечі келії затворників.

(обратно) 272

В Іп. помилково «подъ Изяславомъ», у Хл. перероблено на «подъ Ростиславом».

(обратно) 273

І тут можна твердити, що Юрій, дізнавшись про смерть Ізяслава в Києві у ніч на 14 листопада, вирушив у похід знову саме 26 листопада, у свій патрональний день. Розрахунки відстаней і той факт, що Юрій прибув до Смоленська після поразки Ростислава (15 грудня), повністю підтверджують виведену дату початку походу. Цей похід справді відбувся на початку зими.

(обратно) 274

За Новг. І, це дата введення Мстислава у Новгород.

(обратно) 275

Із синівцем, небожем, племінником Святослава Ольговича, а не Юрія.

(обратно) 276

В Іп. «ѣхалъ Киевѣ», у Хл. «взял Кыевъ»; у Лавр. «сѣль Кыевѣ».

(обратно) 277

У Новг. І «на вьрьбницю» (тобто 20 березня 1155 р.) въниде князь Гюрги Кыеву и сѣде на столѣ».

(обратно) 278

В Іп. Хл. помилково «осени»; у Лавр, «весны».

(обратно) 279

В Іп. хибно «Ростиславича», у Хл. І Лавр. «Ярославича».

(обратно) 280

На ім’я відомий лише один внук Вячеслава Володимировича, син Михайла Вячеславича Роман; з тексту виходить, що їх разом було три чи більше, і вони, очевидно, теж були синами саме Михайла, жона якого невідома; жона Вячеслава Володимировича теж невідома.

(обратно) 281

Див. прим. 12 до 1149 р.

(обратно) 282

Володимир був сином Мстислава Володимировича від другої його жони (Любави) (див. прим. 1 до 1132 р.).

(обратно) 283

В Іп. «посла посла», у Хл. хибно «посла».

(обратно) 284

Маються на увазі полонянки, яких нещодавно захопили берендії на чолі з Васильком Юрійовичем.

(обратно)