Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

За Лавр., його поклали на воза («на кола») біля Десятинної церкви і повезли на Подолля.

(обратно) 157

У Лавр. Володимир (йому було всього п’ятнадцять літ) посилає двох тисяцьких — Лазаря Саковського і Рагуйла Добринича.

(обратно) 158

Тобто Святослав Ольгович, Володимир та Ізяслав Давидовичі і Святослав Всеволодович.

(обратно) 159

У Лавр, уточнено — «в Новгородьскую божницю».

(обратно) 160

Гліба Юрійовича.

(обратно) 161

У Володимирі тоді сидів Володимир Андрійович, двоюрідний брат Ізяслава.

(обратно) 162

Ці війська дав Ізяславу Мстиславичу угорський король Гейза II, який десь у 1145–1 146 рр. одружився з його рідною сестрою Єфросинією (див. ще прим. 12 до 1149 р.), ім’я якої відоме з угорських джерел.

(обратно) 163

В Іп. хибно «держати», у Хл. «лежати».

(обратно) 164

В іп. хибно «оба», у Хл. «обаче».

(обратно) 165

За Татіщевим, з’їзд цей відбувся на Воздвижения, тобто 14 вересня.

(обратно) 166

Святослав Ольгович і Святослав Всеволодович.

(обратно) 167

Новгород Великий; його забрав Ізяслав Мстиславич для свого сина Ярослава, вивівши звідти до Володимира-Волинського свого брата Святополка Мстиславича.

(обратно) 168

Цесарські землі — землі, що належали цесареві; так тоді нерідко називали великого князя київського.

(обратно) 169

Верхні землі — див. прим. 1 до 997 р.

(обратно) 170

Очевидно, це землі, де колись сиділи варяги.

(обратно) 171

Підвойський — дрібний урядовець, який передавав народові розпорядження властей.

(обратно) 172

Див. прим. З до 945 р.

(обратно) 173

Тобто новгородці так само поважають Ізяслава, як і його діда Володимира Мономаха, і його отця Мстислава Володимировича, котрий довго княжив у Новгороді Великому.

(обратно) 174

Ідеться про Володимира Мстиславича, невідому на ім’я жону Ізяслава Мстиславича (див. прим. 23 до 1151 р.) і його наймолодшого сина Ярополка.

(обратно) 175

Насад — човен з високими, набитими, «насадженими» бортами; насади згадуються і в «Слові о полку Ігоревім».

(обратно) 176

Ізяслав Мстиславич.

(обратно) 177

Тобто у великі руське свято — день пам’яті Бориса Гліба.

(обратно) 178

Очевидно, Петро Бориславич (див. трим. 16 і 26 до 1147 р.).

(обратно) 179

У Лавр. «на старую» нема.

(обратно) 180

Подальші дані Іп. свідчать, що він стояв тут тижнів зо два.

(обратно) 181

Додано з Лавр.

(обратно) 182

Розрахунки і та обставина, що 15 серпня — це день Успіння богородиці, дають підставу датувати цим числом виступ Ізяслава Мстиславича з Києва (в літописі неодноразово відзначено, що у важливі походи руські князі вирушали саме у ті чи інші свята, у дні пам’яті своїх християнських патронів).

(обратно) 183

Тобто не дав йому київського великокняжого стола.

(обратно) 184

В Іп. «цртвоуя» із «с» під титлом; перекладаємо «цесарствуючи», а не «царствуючи», оскільки текст Іп. уповноважує й «црь» (без «с» під титлом) перекладати як «цесар», бо тут же є багато паралельних форм «црь», «цря» із «с» під титлом (тобто треба читати тільки «цесарь», «цесаря»); слово «цар» залишаємо лише для біблійних цитат та окремих поодиноких випадків.

(обратно) 185

Ізяслав звернувся по допомогу до своїх родичів. Угорський король Гейза II. був чоловіком рідної сестри Ізяслава Єфросинії (див. прим. 1