Літопис Руський. Київський літопис - Автор невідомий

дати після себе Київ Вячеславу та Ізяславу.(обратно) 63

За актовими печатями, його хрестильне ім’я — Прокопій, а в ченцях, за Любецьким синодиком, Василій.

(обратно) 64

У Новгород.

(обратно) 65

У Лавр. сказано, що Всеволод узяв заложників-новгородців ще перед тим, як до Новгорода наприкінці 1139 р. пішов Святослав Ольгович.

(обратно) 66

Святополка Мстиславича; оскільки він тут названий шурином (братом жінки) Всеволода Ольговича, то ясно, що Всеволод був одружений з дочкою Мстислава Володимировича, за Густ. — Марією, за Татіщевим — (Агафією).

(обратно) 67

3 6649 р. і по 6664 р. включно Іп. знову переходить з ультраберезневого на березневе літочислення.

(обратно) 68

Звениславу було видано, за польськими джерелами, за польського (шльонського) князя Болеслава Високого. Про це говориться також наприкінці 1142 р., і тому точно невідомо, коли вона вийшла заміж — у 1141/2 чи 1142/3 березневому році; обидві дати узгоджуються, якщо йдеться про лютий — березень 1142 р.

(обратно) 69

Ідеться про затриманих Всеволодом новгородців (див. вище під попереднім роком).

(обратно) 70

В Іп. і Хл. «на столѣ своего ему отца»; з Лавр, відомо, що новгородці пропонували свій стіл Юрієві Володимировичу.

(обратно) 71

Знамення це — гало (див. прим. 2 до 1099 р.).

(обратно) 72

За Татіщевим, у Всеволода був іще брат (Ігор).

(обратно) 73

Себто у свого чоловіка, Всеволода Ольговича.

(обратно) 74

Ідеться про Новгород-Сіверську волость.

(обратно) 75

У Лавр, тут уточнено, що Ігор Ольгович «пришедъ ста по Стрѣкви, и много пакости створиша, села пожгоша и жита попасоша; и стояше 2 місяця».

(обратно) 76

В Іп. тут повторно (хибно) додано «у Переяславля».

(обратно) 77

Див. про це прим. 2 до 1141 р.

(обратно) 78

Великий князь польський Владислав II Вигнанець, батько Болеслава Високого, син Болеслава Кривоустого, вів тоді боротьбу зі своїми меншими братами — Болеславом Кучерявим та Мешком III Старим; в Іп. і Хл. хибно «зяту», «зяти».

(обратно) 79

Додано з Лавр.

(обратно) 80

Ім’я — з Любецького синодика. Під цим же роком у Новг. І говориться, що оженився Святополк Мстиславич, привівши жону з Морави; за чеськими джерелами та дослідженнями, це була Єфимія, дочка удільного моравського князя Отто II Чорного.

(обратно) 81

На камені-валуні, знайденому біля города Друцька, є датований 7 травня 1171 р. напис, який свідчить, що хрестильне ім’я Рогволода, сина Рогволода-Бориса Всеславича, було Василій.

(обратно) 82

Метеорит падав такий великий, що було видно його диск. «Денна година» — рідкісне свідчення того, що в давні часи день і ніч, незалежно від пори року, ділилися на дванадцять годин різної тривалості.

(обратно) 83

Оскільки церква була побудована на честь (12) апостолів, то ясно, що освятили її 30 червня 1144 р., на храмове свято.

(обратно) 84

В Іп. «волею», у Хл. «неволею».

(обратно) 85

В Іп. тут пропущено попередній хід військової виправи, про яку розповідає Лавр. Десь незабаром після весілля в Ізяслава, коли сталася сварка між Всеволодом Ольговичем і Володимиром Володаревичем, величезна коаліція Всеволода рушила на Галич. Крім цього, Ізяслава Давидовича було послано привести половців. Війська прийшли до Теребовля. Сюди ж прийшов і Володимир, привівши свою підмогу, яку прислав йому молодий угорський король Гейза II на чолі зі своїм вуєм (дядьком по матері Олені), хорватським баном (начальником області-банату), угорським палатином Белушем; сам Володимир Володаревич був, за Татіщевим, угорськими джерелами та генеалогічними дослідженнями, одружений із Софією, дочкою угорського короля Коломана (Кальмана) від першого шлюбу, сестрою угорського короля Стефана. (Іштвана) II і зведеною сестрою Бориса, сина Єфимії Володимирівни (див. прим. 2 до 1112 р.).

Противники цілий тиждень ішли на північ по обох боках річки Серету, і лише у верхів’ї полки Всеволода перейшли цю річку, рушили далі і прийшли до Звенигорода, хоча мали намір битися на відомому місці ратей — на Рожнім