Юджи - Ірина Муза
Холодна рука торкнулася мого чола і це повернуло мені мою свідомість, от тільки розплющити очі я не змогла, як і не змогла поворухнути навіть пальцем. Сили є хіба що тільки на те, щоб дихати і слухати. До речі, про слух. До мене долинали голоси і я намагалася зрозуміти їх. Зосередившись, я впізнала голос Айрона і здається Володаря.
- Як довго вона ще спатиме? - запитав Володар
- Її енергетичний запас майже відновився, вона невміло випустила всю енергію, що призвело до втрати свідомості. Вона просто знесилена. Потрібен час, але гадаю, завтра вона має оговтатися. - пояснив Айрон
- Чому ні я, ні ти, не відчуваю в ній сили. Вона в ній є, ти сам бачив, як це пояснити? - це питання і мені цікаве
- Ти маєш рацію, є... це нам ще належить з'ясувати. Мені, навіть щоб перевірити її життєвий і енергетичний шар, довелося вдатися до старовинних рун, яким кілька століть. Лише вони показали мені, що вона енергетично виснажена. - заговорив Айрон, я уважно все слухала і намагалася знову не знепритомніти, бо відчувала, що вже тримаюся з останніх сил. Мені була цікава їхня розмова, тим паче що вона стосувалася мене.
Айрон і Володар мовчали кілька хвилин, поки знову не заговорив Айрон.
- Данте, - покликав когось Айрон, схоже так звуть Володаря, - ти реально збирався спалити весь мертвий ліс, щоб дістати її? - ось це ще цікавіше...
- Давно хотів його знищити, але не зробив цього через твої переконання... Та й узагалі, я не встиг цього зробити, вона зробила все сама, - спокійним голосом заговорив Володар.
- Ну так, вона добротну половину знищила. Тепер пів мертвого лісу більше не мертве. Там дерева зацвіли і з'явилася зелена трава нетипова навіть для того району. Її енергетичний вибух знищив усю магію на тій території, якої він торкнувся. - що я зробила? Зараз взагалі не зрозуміла... Володар ще щось говорив, але голоси стали зникати, і я знову провалилася в темряву.
Прокинулася я вже напрочуд бадьорою і такою, що відпочила, гадки не маю скільки я спала, але за відчуттями не менше доби, це точно.
Себе я виявила у величезному ліжку з шовковими простирадлами. Подушка і ковдра були м'якими і повітряними, занадто комфортно, я б навіть так сказала. Напевно це привілеї, мати настільки зручне ліжко.
Перебувала я в просторій кімнаті з виходом на балкон і ванною кімнатою. Сама кімната була просторою в м'яких біло-рожевих тонах. Мені тут дуже подобається. Відчуваєш себе прям принцесою.
Відволіклася від розглядання кімнати через стукіт у двері, дві ічіри увійшли в кімнату і здивувалися, побачивши, що я сиджу на ліжку. Тут же підбігли до мене.
- Пані Лейло, як ви почуваєтеся? - обидві дівчини підійшли до мене і вклонилися
- Дякую, добре. - відповіла я
- Я повідомлю Володареві, що ви прийшли до тями, - я навіть не встигла нічого відповісти і заперечити, як одна з ічір швидко відкланялася і вибігла з кімнати.
- Ходімо Лейла, мені потрібно швидко привести вас до ладу, а роботи багато. - мене навіть особливо не питали, що я хочу. А далі роздягнули і завели у ванну кімнату. Тут замість ванн були міні купальні. Невеликий круглий басейн із водою. На диво вода була злегка гарячою для мене. Заштовхали мене у ванну і почали натирати мочалками, Я, звісно, розумію, що за весь цей час мала не надто гарний вигляд, та й напевно брудна скрізь. Але навіщо ж так шкрябати? Ніби шкіру наживо здирають...
Моє ніжне тіло через півгодини таких знущань було червоне, але чисте. Якісь пухиречки з незрозумілою рідиною, але на запах дуже приємні. Я так припустила, що це щось типу шампуню і мила. Мене купали у всьому цьому. Добре вимили волосся і після всіх процедур чимось натирали моє тіло. Запах воно мало шалений. Я дуже здивувалася, дізнавшись, що це нейтральний крем, і сам по собі він без запаху, але щойно його нанести на тіло, він випромінює запах господаря, посилюючи його. Значить мені мій власний запах подобається, зробила висновок я.
Мені стало цікаво, як вони будуть сушити моє волосся, без звичного мені фена. І як виявилося без магії тут не обійшлося. Рушники, якими мені витирали волосся і тіло, мали зігрівальний ефект, пару хвилин і моє волосся було сухим. Ічіра мені пояснила, що це магія Володаря, вона тут усюди, навіть у таких побутових речах. Вода тепла, рушники сушать... дуже цікавенько.
Коли мене, обмотану рушником, вивели назад у кімнату, на порозі якраз з'явилася друга ічіра з кількома сукнями в руках.
Я вибрала знову синє світло. Мене тут же почали в нього одягати. Що мене найбільше здивувало, так це те, яку мені принесли білизну. Ліфчик був дуже схожий на наш сучасний бюст'є, щоправда, більше скидався на корсет, трусики були в тон комплектам, які мені принесли, їх було кілька. Це не може не радувати. А то я вже уявила собі всякі там панталони, що зобов'язані носити дами. Волосся мені завили теж якоюсь незрозумілою штукою. Але головне результат. Мене просто на принцесу перетворили і впоралися не гірше, ніж би це зробили в моєму сучасному світі.
Я з самого початку не стала відмовлятися від допомоги ічір, по-перше я ще толком не встигла оговтатися, як мене роздягнули і посадили у воду, а по-друге, у цього світу свої порядки, нехай не звично, але тут це норма, а може я зовсім як у тій приказці, коли до хорошого швидко звикаєш...
- Пані Лейла, ви найкрасивіша пані, яку я коли-небудь бачила! - із захопленням заговорила одна з ічір. Я саме дивилася на себе в дзеркало і майже не впізнавала себе. Сукня довга до підлоги, приталена і з пишною спідницею. Талія обтягнута корсетом у тон сукні вигідно підкреслювала мої скромні груди. Волосся локонами вільно спадало мені на спину. Лише прихоплене синьою стрічкою в тон сукні. Так-так, я так у своєму світі виглядала лише один раз, коли в коледжі брала участь у конкурсі краси, на який мене вмовили подружки.
- Залиште нас! - почула я владний тон Володаря, що так несподівано з'явився в дверях. Боже, у мене ледь серце не стало, я не чула, коли він увійшов і що найцікавіше, скільки він уже стоїть там.
