Пастка для Бродського - Джулія Ромуш
********************************************************
Напевно, єдиний мій раз, коли я виявляла ініціативу до чоловіка, був мій найперший раз. Коли я вже нарешті хотіла позбутися незайманості, а мій партнер, злякавшись, не хотів нічого починати, але моє бажання переважило все.
І ось мій другий раз. Я вже хвилин п'ять стою біля дверей Вадима і все ніяк не можу зважитися. Два рази заносила руку до дверей, щоб постукати та два рази вже майже поверталася до своєї кімнати.
- Ти там молишся перед дверима, чи що? - Чую я глузливий голос, і він йде з боку від мене, але ніяк не з кімнати. Щоб тебе! Повільно розвертаюся і бачу задоволену фізіономію Вадима, видихаю.
- Ні, хотіла до тебе зайти. - Ніяково кажу я.
- Ну я вже хвилин п'ять спостерігаю те, як ти не можеш зважитися. Ти мені здавалася сміливою дівчинкою, Лисенятко.- Він це говорить і, відкриваючи двері в кімнату, запрошує мене жестом пройти всередину.
Я хапаюся за краї сорочки та повільно проходжу, його кімната набагато більше моєї. Тут стоїть величезне ліжко, навпроти плазма на всю стіну, велика шафа купе, величезне вікно, шест в кутку ... Обертаюся до нього і запитально дивлюся.
- Я люблю екзотику. - Каже він мені та підморгує. Чорт, вся моя впевненість кудись поділася.
Вадим сідає на ліжко і дивиться уважно на мене, оцінюючи мене поглядом. Я стою в його сорочці, але під сорочкою я повністю гола.
- Тобі личить. - Каже він і я бачу, як темніють його очі.
- Жінка завжди красива в сорочці коханого чоловіка. - Коли я промовляю другу частину речення, його брови здивовано злітають. Але він все так само сидить і чекає, що буде далі.
Моє хвилювання потихеньку покидає мене, я розправляю плечі та дивлюся з викликом йому в очі.
- Ти усвідомлюєш те, що ти переступаєш межу, після якої вже нічого не виправиш? - Тихо питає він. - У тебе є останній шанс вийти з цієї кімнати, і ми зупинимося на цьому. - Я бачу, що він серйозний, дуже серйозний. Невже він і справді думає, що я піду?
- Я не піду. - Впевнено кажу я.
Я підходжу до нього ближче і питаю:
- Я тобі подобаюся, Вадим? - Його брови підлітають вгору.
- Звичайно подобаєшся!
- А як я тобі подобаюся, Вадим? - Він починає глибоко дихати.
- Ти мені так подобаєшся, що мій стояк не проходить з першого дня нашої зустрічі!
Я ставлю одну ногу збоку від нього на ліжко, і він хоче до неї доторкнутися
- Хіба я говорила, що мене можна чіпати??? - Строго питаю я.
Він опускає руки та очима повними похоті дивиться на мене. Ставлю другу ногу по іншу сторону від нього і вже стою над ним. Якщо я зараз буду трохи ближче, то він зможе побачити, що я без трусиків.- Мені йде ця сорочка? - Я дивлюся йому в очі та бачу, як він мене хоче.
- Ти в ній шикарна! - Він нервово ковтає слину.
- Ти впевнений? Можливо так краще? - Я повільно починаю розстібати ґудзики, і він бачить, що я гола під сорочкою.
- Блять, Олеся ..., - хрипить він.
- Тобі подобається, коли я роблю так? - І я проводжу руками по грудях, зупиняюся на сосках і кручу їх пальцями, я закриваю очі й видаю стогін.
- Вони шикарні! - Чую, як він гарчить.Так, малюк, я хочу змусити тебе кінчити тільки від одного погляду на мене.
- А так? - Одну руку я залишаю на грудях, а другу я опускаю між ніг і починаю пестити свій клітор... Я вже стогну так, що Вадим ледве стримується.
- Так, так, Олеся.
Я опускаюся і сідаю до нього на коліна так, що впираються об його стояк, і грудьми навпроти його рота.
- Ти хочеш мене попестити?
І він відразу ж засмоктує сосок собі в рот, і я починаю стогнати... Труся об його член через штани, він так збуджений, мене це заводить.
- Ти хочеш трахнути мене, Вадим? - Питаю я і дивлюся йому в очі
- Та я порву тебе, Лисенятко! - Хрипить він мені в рот і, різко схопивши мене, кидає поруч на ліжко.
*******************************************************************
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
