Пастка для Бродського - Джулія Ромуш
О шостій годині я спустилася донизу, Вадим вже чекав мене у машині. Я відчуваю знайомий погляд собі в спину, розвертаюся та бачу, як Наталя спостерігає за нами. Мені не сподобалася її реакція. Вадим привіз мене в шикарний ресторан, нас запросили пройти за столик, ми зробили замовлення.
- Олеся, я хотів обговорити з тобою те, що сталося на корпоративі ... - Він зробив ковток води. - Я розлучився з Настею. Ми з нею довго зустрічалися, я навіть думав спочатку, що зможу зупинитися з цією жінкою і спробувати створити сім'ю. - Від цих слів щось укололо моє серце, але я вирішила дослухати до кінця. - Але вже через деякий час я побачив, що ця жінка не та, за яку себе видавала на початку відносин. Її поведінка, звички, все почало змінюватися. - Він трохи стиснув келих. - Вона почала мене дурити, постійно перевіряти. Її ревнощі просто зносили мені дах. Вона влаштовувала істерики, сцени на роботі, і майже побила дочку мого друга. Я намагався її зрозуміти, знайти їй пояснення, але потім зрозумів, що не зможу жити з нею поруч. Я почав її навіть трохи побоюватися. - Він криво посміхнувся. - Я вирішив її покинути, ще до того, як побачив тебе в кафе, а потім ще й те, як розвивалися наші відносини... Я тільки ще більше переконався у своєму виборі. Але я не хотів вчинити з нею по свинські, вистачало вже і того, що, на той момент коли я поговорив з нею, в мене вже дещо починалося з тобою. - Мене трохи перемкнуло, мені не сподобалося, що тут я виступала в ролі коханки.
- Я хотів з нею розібратися коли вона приїде, але все вийшло по іншому. Ти пам'ятаєш, як ... Потім мені довелося везти її в лікарню, витягати друзки келиха з її руки. Ми поговорили, я все їй пояснив. Я не можу тобі сказати, що вона прийняла моє рішення і ми розлучилися друзями, але те, що тепер я тільки з тобою, це я можу тобі сказати точно. - Він сидить і нервово дивиться на мене.
- Я хотіла вибачитися за ту свою поведінку. Я була на емоціях, ти мене розлютив. Я просто була зла на тебе, хотіла тебе подражнити. - Я трохи зам'ялася і подивилася на нього, він сидів весь напружений. - Ну і досягла своєї мети... Але я не віддавала собі звіту в тому, що я роблю, не подумала про наслідки... Хотіла тільки зробити тобі так само боляче як і ти мені ..., - він трохи скривився. - А потім, вже вдома, я почала трохи усвідомлювати те, що зробила та хотіла з тобою поговорити, але твій телефон... він був вимкнений.- Я підняла на нього очі та хотіла знати чому це трапилося.
- Я хотів побути один. - Сказав він серйозно. - Я не розраховував, що вечір закінчиться саме так. Це була сцена як з дешевої мелодрами, а я був головним сценаристом. Я думав про те, як і де вчинив неправильно. - Він все ще, без будь-якого натяку на посмішку, дивився на мене. - А потім вже на наступний день, коли я думав про те як з тобою поговорити, до мене увірвався Олексій та почав кричати, що до тебе вдерлися злодії. У мене похололо все всередині, коли подумав, що з тобою може щось трапитися. - Моє серце стрибало від радості - він переживав за мене.
- А потім ми увірвалися до тебе додому, а там цей мудак тебе лапає... Я просто готовий був розірвати всіх!
- Це мій колишній хлопець, - перервала я його. - Ми з ним жили разом, а потім я вигнала його. Але він все ж таки не повернувся до своїх батьків, а тішив себе думками повернутися і знову жити в моїй квартирі, за мій кошт! - Я трохи розлютилася від думки про цю ситуацію з Антоном.
- Я так і зрозумів! Коли я його виніс на сходову клітку, він плакав і говорив, що не хоче їхати в якесь село, а ти відмінний варіант, щоб залишитися тут. - Вадим трохи скривився. - Неприємний чувак.
На цьому наші душевні розмови закінчилися і ми перейшли на більш спокійні теми. Говорили про дитинство, про школу, університет, багато сміялися. Я не стала говорити йому про Наталю, не хочу скаржитися. Знала, що зможу постояти сама за себе. Не хочу, щоб Вадим думав, що я маленька дівчинка в чиїх проблемах йому постійно доведеться розбиратися. Я сама вибрала такий шлях, отже і всі перешкоди на ньому я повинна подолати сама.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
