За межами кохання - Тетяна Калинова

     Прокидаюсь   від   відчуття  ,    що   хтось    гладить   мене   по  голові ,   потім      по    щоці .   Відкриваю    очі  і   бачу    Кевіна ,    який   посміхаючись    дивиться   на  мене.     Різко   сідаю  ,    підтягнувши    до    грудей    ковдру.

    -  Що  ти  тут     робиш?   -  обурююсь.  -   А   якби   я   була    гола?  -  цей   безсоромний    лише  грає    бровами.  

    -  Вибач.   Не   стримався.   Хотів    тебе    побачити.   Ти    така    мила      зараз.  -   він    наближається   до    моїх    губ   і   коротко   цілує.   

     -  Я   не   хочу ,   щоб    ти   заходив   до   моєї    кімнати    без    дозволу.  А    ще   краще ,   зроби    так  ,   щоб   я    могла    зачинитись. -   Кевін     посміхається.

     -  А    не    запізно   ти     про    це    просиш?     Я    не   один    раз    заходив    в    твою     кімнату     і     дивився    як    ти    спиш.  -  добиває   мене.

     -  Навіщо?

     -  Тому    що  ти    дуже     гарна,    Кеті. -  знов   цілує.    Я    в    шоці.  -  Давай    сьогодні    не   підемо    на   навчання ,   проведемо    цілий     день   разом.  

     - Ні    Кевіне  .     Вибач  ,     але   я     не    зірка    універу ,   як    ти.     Мені     потім    потрібно  буде    це    все     відпрацьовувати.   І    тобі    теж   немає   чого    сачкувати ,    пішли    в    душ   і    поїдемо    на   навчання. -   в   нього   аж    очі    загорілись.

    -  В    душ?   Разом?   

    -  Звісно   ні!  -  червонію. -  Я   не    так     висловилась.    Я    йду   перша ,   а  ти    після   мене.

    - Я    вже    бачив    тебе    в   душі ,  Кеті.   Тобі    немає    чого   соромитись .  -  наближається    і    шепоче   на   вушко . -    ти   прекрасна   всюди .   -  від    його   слів ,  тіло    вкривається   сиротами    і   знов    спалахують    щоки.   -  Підемо   разом?

    - Ні!  -  кричу  і    ще   вище    підіймаю    ковдру,   мало    не   до    носа.   Кевін   сміється.

    - Добре.  Добре  ,  я    зрозумів.   Біжи   перша,    моя    сором'язлива    дівчинка.  -  я    так   і    не  зрозуміла ,  він   жартував ,   чи    серйозно    думав  ,   що   я    зараз   буду    перед    ним     оголюватись...   

       Прийнявши    душ   і    поснідавши  ,   ми    їдемо   до     універу.    

     -  Кевіне ,   я    не    хочу      щоб   хтось   знав  ,  про   наші     відносини.  -  він    на   мить   повертає   до   мене  голову  ,    потім    знов    дивиться    на   дорогу.

     - Чому? 

     -  Тому    що   батьки    дізнаються   раніше  ,   ніж    ми    цього    хочемо.    Вони    повинні   дізнатись    від     нас.   Тому   в    універі ,    поводимо   себе    як    зазвичай. 

      -  Згоден.   Але     після     універу ,    ти    вся    моя.  -  посміхається.   Ствердно    хитаю    головою    і    знов    червонію.  -  Після    пар  ,   хочу    показати    тобі  ,    що   ще   я    дуже    люблю ,    крім     тебе    і    баскетболу. -  серце   в    грудях   зробило    кульбіт .   Повертаю    до    нього     голову     і   дивлюсь    великими    від   шоку    очима.   Це     типу     зізнання ,    чи    я    щось    не   так     зрозуміла?    Кевін   посміхається ,    бере    мою    руку ,     підносить    до  свого    обличчя    і     цілує.   -  Підеш   зі    мною   на    побачення?  -   Я    лише     кліпаю   очима ,    наче   зависла...    Мені     здається ,    чи  все   надто     швидко ?    -  Кет,  ти     де     літаєш?   

     -  А?   Що?  -   прокидаюсь.

     -   Підеш    зі    мною     на     побачення    після     пар ?    

     -  Піду.  -  він   знов    цілує     мою     руку    і     ми    заїжджаємо    на    територію     універу.   

    -  Після     пар     зустрінемось     тут,     на     парковці. -    каже    Кевін . -    Гарного    дня   сестричко. - посміхається    і    цілує    мене    в   щоку.   

     Бачу    подругу,     яка     чекає    мене     біля     входу    в    універ    і    йду    до    неї.    Вона   якимось     дивним    поглядом    мене    оглядає     і    посміхається.   

    -   Ого!    Привіт    Кеті.    Бачу    в    вас    вже   мир.  

    - Так. -    відповідаю    і   знов    відчуваю,     що    мої    щоки    перетворюються    на    стиглі    помідори. -   Помирились. 

    -  Добре.    Але   ж     мені    не     здалось    що     ви ...?  -    Дейзі    красномовно      грає    бровами .    - Не    дивись    так    на   мене,     ви     давно   один      з    одного ,     очей    не    зводите.     Сліпий    не     побачить. 

     - Дейзі,    тихіше.      Я    не    хочу ,   щоб    знов    почали     пліткувати.     Я    і    так    не    розумію,    чому    плітки    раптом   припинились.     

    - Я      зрозуміла.  - посміхається     подруга. -    Ви     дуже    гарно    виглядаєте    разом.     Такі    милі.    Давно    ви    зустрічаєтесь?   

    -  Ага,   дуже.    Два    дні.   

    - Уявляю    обличчя    Мінді,     коли    вона    дізнається   .

    - Поки    що    ніхто    не    повинен    знати.    Ти    ж    розумієш,    яка    в    нас    ситуація? 

    - А    яка    в    вас     ситуація?-  розширює   очі    Дейзі.

   -  Наші    батьки    одружились,    ми    зведені    брат   і    сестра.  

    -  Не    рідні    ж  . -    повторює    вона     слова    Кевіна.    Я     лише    важко    видихаю.    Не   думаю,    що    це    зрозуміють     наші    батьки.   

    На    парах    все    було    як    завжди,    я    намагаюсь     все     уважно     слухати    і     конспектувати,    та      виходить     так    собі.   Дочекатись     не     можу    закінчення    пар.     Цікаво,    куди     це    Кевін    збирається     мене    відвезти.?     В    їдальні,    він     знов     сидів    з    нами    і    мені    було    ніяково    від    погляду,     яким    він    на    мене    дивився.     Дейзі    посміхаючись   дивилась  в   свою   тарілку ,   роблячи   вигляд  ,  що   нічого    не   помічає.