Мій найкращий ворог - Ірен Карк

-Та ти вся течеш, дівчинко!
А я навіть відповісти не можу, адже тільки його пальці торкаються ніжних пелюсток, у моїй голові одразу починає шуміти. Розряди струму проходять по тілу. Мене починає трясти.

-Тихо, тихо, солодка! Зараз буде добре! - він проводить пальцями по клітору і вводить один в мене, потім додає до нього другий. - Піздець ти вузька!
Він гарчить і впивається мені в губи. Я з запалом відповідаю на цей поцілунок. Він кусає і відтягує мою губу, а пальцями продовжує входити до мене. Дивиться в мої затуманені очі і з усмішкою вимовляє:

-Хочеш кінчити? Ти знаєш, що потрібно робити! Давай, скажи це!
Я негативно мотаю головою, а він продовжує натиск:

-Ну Давай же, я бачу що ти хочеш! Але нічого не буде, поки не попросиш! Я чекаю, мила!
У відповідь на його слова я голосно стогну. Сил терпіти в мене просто немає. Я відчуваю як моє тіло божеволіє, просячи розрядки і я здаюся. З моїх губ злітає:

-Будь ласка…

-Що «будь ласка»? - продовжує катування він, - Скажи мені, чого ти хочеш?

-Хочу хочу…

-Ну! - тисне він.

-Кінчати!

-Розумниця, дівчинко! - він нахиляється і цілує мене, а до двох пальців додається третій, яким він безпомилково знаходить горбок і тисне на нього. У цей момент у моїй голові вибухає вулкан! Тіло вигинає дугою і протяжний стогін злітає з губ.
Я розчиняюся у цьому моменті. У голові каша, а у вухах дзвін.Ще ніколи мені не було так добре.
Але вся насолода моменту пропадає від усвідомлення того, хто це все робив! Кому палко відповідала на поцілунки і від чиїх дотиків плавилася. На місце ейфорії прийшло гірке розчарування у собі. І злість на Полозова, яку я поспішила виплеснути на нього:

-Ну ти і виродок, Нік!

-Ось тобі і подяка! - свиснув він, розвалившись на дивані і спостерігаючи за тим, як я намагаюся привести до ладу зовнішній вигляд,- Ні щоб сказати "дякую, Нік, за доставлене задоволення!Хочеш у відповідь нагороджу тебе шикарним мінетом?"

-Переб'єшся!-загарчала,зло подивившись на нього,-я тебе не просила лізти до мене!

-Ще як просила! - продовжував скалить зуби він.

-Ти змусив мене!

-А ти не сильно і чинила опір! І взагалі, чим ти незадоволена? Це мені обурюватися потрібно! Ти кінчила, а мені зі стояком тепер ходити! Може, допоможеш?

-Сам собі допоможи! - я була реально зла.  Якось запахнувши порвану сорочку, відчинила двері і так гримнула ними так, що почули напевно всі.
Влетіла до себе в кабінет і зачинилась на ключ. Серце шалено стукало в грудях, погрожуючи вискочити. Я не могла повірити у те, що дозволила цьому статися. Ще й із Ніком! А найгірше, що мені сподобалося!
Я глухо простогнала і завалилася у крісло! Придавила руками очі, намагаючись стерти картини, що стояли перед очима!
Зло вилаялася і схопивши сумку попрямувала до дверей, з наміром викликати таксі і поїхати додому.
На парковці біля клубу стояв Нік і курив, влаштувавши свою дупу на капоті машини. Я принципово проігнорувала його і пішла повз.

-Сідай, додому відвезу. - це він мені.

-Я на таксі, - крізь зуби сказала я.

-Маша, по хорошому сядь в машину. Не змушуй мене тебе силою садити!

Він відірвав свій зад від авто і порівнявся зі мною.

-А ти тільки і можеш так? Силою? Так? - у моєму голосі звучала образа, хоч я щосили намагалася тримати себе в руках.

-Що ти із себе целку корчиш? Ну кінчила і кінчила, чого так переймаєшся? Зрештою ти кайф отримала, а не били тебе! - він спробував заглянути мені у вічі.

-А ти мене запитав чого я хочу? Ти просто взяв, а тіло зреагувало! Ти не думав, ким я відчуватиму себе після всього? Однією з твоїх блядей, які ноги розсувають по команді! Ось як я почуваюся! - я вже не могла себе контролювати. Образа заволоділа мною повністю. Сльози ринули з очей.
Нік розгубився. Ось слово честі, розгубився! Якби не мій жахливий стан, то я б звичайно від душі посміялася зараз від його розгубленого виразу обличчя!

-Маленька, ну ти чого? Я ж не зробив тобі боляче! Просто не стримався! Щодня ходжу та слини на тебе пускаю! Я бачив твою реакцію на мене! Думав спеціально неприступну граєш! Я ж хотів тобі задоволення принести! Вибач, чуєш!? Я не думав, що тобі настільки не сподобається!
Такі слова взагалі прибили мене і я ляпнула:

-У тому то і справа, що сподобалося!

-Тоді я взагалі нічого не розумію! Ревеш то ти чого? - здивувався він.

-Ти робиш, що хочеш і з ким хочеш. Тобі люди як іграшки! Захотів трахнув, захотів убив…

- А кого це я убити встиг? - офігів він. А я зрозуміла, що ляпнула зайве і спробувала викрутитись:

-Не знаю, може когось і вбив! Я ж не перевіряла. Я не про те зараз. А про те, що тобі посрати, як я себе почуватиму. Козел ти, Микито!
Я відштовхнула його і застрибнула в таксі, що під'їхало, поки він приходив до тями після моїх слів.
Дорога додому не зайняла багато часу. І ось я вже стою під душем і вию як собака.Мені так боляче і прикро, що я виявилася слабкою і піддалася цьому мерзотнику! Месниця херова! Навіть встояти не змогла, коли він тобі в труси поліз! А ще збираєшся розорити його, а потім убити! Ні, убити його хочеться ще сильніше, просто як мені з ним впоратися, якщо я навіть у такому не змогла вистояти?
Я ще довго стояла під гарячими струменями, подумки матюкаючи себе, потім Полозова. І батькові дісталося, за те, що з його вини я влізла на все це. Потім, звичайно, мене попустило, перед татом стало соромно. Зрештою він не винен, що його дочка не може тримати себе в трусах і пускає туди будь-кого.
Випивши три чашки чаю, я завалилася в ліжко, діставши телефон для зв'язку з Олівером. Майже годину надсилала йому всю інформацію, яку встигла дізнатися за сьогодні. Він теж офігівав від прочитаного. Ми подумали, що можемо зробити з отриманою інфою і тим, що ми мали від тата. Ідея спала на думку сама собою. Щоб залишити Ніка без усього, потрібно самим починати працювати. Думаю, домовиться з людьми батька реально буде. Якщо скажу їм чия я дочка і запропоную частку навіть більше ніж тато, (а мені це не складе проблем, адже мене не цікавлять гроші. Головне - помститися) думаю вони повинні погодиться.
Залишиться найскладніше - по-тихому переманювати клієнтів Ніка. Робити це потрібно буде обережно. Для цього потрібна надійна людина. Мені світитися не можна. Олівер не підходить, він не знає мови, та й підставляти його я так не хочу. Отже потрібно знайти людину, яка не побоїться Ніка і зможе все зробити тихо та акуратно.
З цими думками я й заснула.