💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Мій найкращий ворог - Ірен Карк

Читаємо онлайн Мій найкращий ворог - Ірен Карк

-Ну і чого ти сидиш? Їж бери-продовжуючи жувати звернувся до мене.Їсти мені не хотілося, але я слухняно взяла вилку та підчепила шматочок помідора.

-Документи вивчила? - запитав він.

-Так, правда поки не все, але думаю сьогодні закінчу,-ствердно кивнула я.

-Устигнеш ще. Питання є? Він зробив ковток соку з високої склянки і подивився на мене.

-Поки немає. Імена, адреси я запам'ятала. Анжела розповіла про мої обов'язки. Думаю впораюсь,-знизала я плечима.

- Це тільки мала частина твоїх обов'язків, - хитро посміхнувся він, - я подивлюся як ти впораєшся з ними і чи варто тебе залучати далі. Сьогодні на зустрічі зі мною поїдеш уже ти. Слухай і запам'ятовуй, що не зрозуміло потім уточниш. Зайвий раз рота не відкривай. Все ясно?
Я кивнула.

-Тоді доїдай і поїхали,-він витер рота серветкою і кинув її в тарілку.

-Я вже наїлася, - охоче піднялася я. Нік перевів погляд на мою майже повну тарілку, але нічого не сказав. Вийшов із кабінету, а я підхопивши куртку пішла за ним.
Через задні двері ми покинули клуб і попрямували у бік припаркованого "Бентлі". Я подумки свиснула. А смак цього хлопця має. Біла красуня блищала на сонці. Мигнули фари і Нік відчинив двері, влаштовуючись за кермом. Я також сіла в салон дорогого автомобіля. У тата теж гарні машини були, але в такій красуні я сиділа вперше. Салон і панель з рудої шкіри, таке ж кермо. Великий монітор та безліч кнопок. Пахло в машині дорогим парфумом. Мені дуже подобалося тут. Нік увімкнув запалювання, а я пристебнула ремінь. Вже за кілька хвилин ми мчали проспектом. Водієм він був ризиковим, але мене важко налякати.Я відчула викид адреналіну від швидкої їзди та кайфувала.

-Подобається?-подивився він мені в очі.

-Ще як!-із захопленням відповіла я.

-Будеш гарною дівчинкою, дам прокотиться! - моя внутрішня дитина заплескала в долоні. Я вже уявляла себе за кермом.
Незабаром ми під'їхали до ресторану. Залишивши машину на стоянці, увійшли всередину. Тут Нік повернув голову в мій бік і скривився.

-Від цих ганчірок позбудься! На роботі, щоб я тебе в них не бачив більше.
Так, у такі місця я не вписувалася. Ресторан був безперечно дорогий. Про це кричала і обстановка, і білі скатертини на столах, і ціни в меню. Ми пройшли до столу біля вікна, де на нас уже чекав  чоловік. Вони обмінялися потисками рук і Нік представив мене. Чоловік швидко глянув у мій бік і повернув погляд на Полозова. Схоже сьогодні я щось на зразок меблів. Ну і добре, навіть не прикро.
Майже годину вони розмовляли про постачання обладнання в новий тренажерний зал, я уважно слухала, робила позначки в планшет, який віддала мені Анжела.
Приблизно так само відбулися ще три зустрічі. Ми прибували у ресторан або кафе, вони обговорювали щось, я робила позначки та ми від'їджали.
Наприкінці дня я вже валилася з ніг, а моя голова гуділа від кількості інформації. Ми повернулися до клубу, Нік сказав що я можу бути вільна і поїхав, залишивши мене на стоянці. Я хотіла поїхати додому,але згадала,що не додивилася документи в сейфі і поплила до будівлі.
Як і сказала Анжела, ключі були у бармена. Ми познайомилися, я взяла чашку з кавою і попрямувала до тепер уже мого кабінету.
До пізньої ночі вивчала папери, намагаючись поринути у те, як усе влаштовано. Особливо складним це не було, всього кілька питань виписала, які збиралися поставити Полозову.
Втома взяла гору і я не помітила як вирубалася одразу на дивані, а прокинулася від гуркоту дверей. Протерла сонні очі і побачила Ніка, що стояв і похмуро роздивлявся мене. Темний костюм, який підкреслював його величезну постать, білосніжні сорочки та начищені туфлі. Цей чоловік виглядав так, ніби зійшов із обкладинки модного журналу. Чого не скажеш про мене. У вчорашньому одязі, з волоссям, що збилося, не вмита і далеко не свіжа. Я почувала себе гірше нікуди.

-Ти що, ночувала тут? - запитав він, засунувши руки в кишені.

-Так, вчора засиділася і не помітила як заснула. Я зараз швидко змотаюся додому і переодягнуся, -  спробувала пригладити волосся.

-Не треба нікуди їхати, там за дверима є душова. Приведи себе в порядок і за годину чекаю на тебе в моєму кабінеті. У нас повно роботи, немає часу на тебе чекати, -з цими словами він розвернувся і покинув мій кабінет.
Я важко зітхнула і пішла упорядковувати себе. Вбиральня була досить просторою. Я швидко роздяглася і стала під гарячі струмені води. Вимила волосся (шампунь і гель для душу стояли на поличці). І ще довго просто стояла насолоджуючись теплом води. Закінчивши процедури, загорнулася у великий рушник, який знайшла тут же в шафці. Ополоснула рот водою, шкодуючи, що немає зубної щітки.А потім із сумнівом подивилася на свій одяг. Носити два дні один одяг-неприємне заняття. Але ж вибору немає. Взяла до рук фен, з наміром висушити волосся, але розетка чомусь не працювала, чортихаючись, вийшла до кабінету, вирішивши знайти розетку там.
Вийшла і завмерла, як укопана. У приміщенні стояв Нік із пакетом у руках. Він пройшовся по мені поглядом і я побачила як спалахнули вогнем його очі. Повітря в приміщенні в мить стало щільним і густим. Я дихаю через раз і не можу відвести очей від чоловіка. У його погляді бачу первісне бажання. Низ живота обдало жаром, а тілом пройшла судома. Облизнувши пересохлі губи, я позадкувала до дверей у ванну, але він був спритніше. За два кроки він опинився поряд зі мною і зачинив двері, тим самим відрізаючи мені шлях до рятівної кімнати. Схопив мене за талію і притиснув до себе, так близько, що здавалося ми злилися докупи. Поки я перетравлювала все це, іншою рукою він схопив мене за мокре волосся, змушуючи підняти обличчя вгору і вп'явся в губи болючим поцілунком.
Я спробувала обуритися, чим припустилася великої помилки, давши йому доступ і відчула його язик у себе в роті. Він проникав різко та грубо, захоплюючи всю територію. Кінцем проходить по небу. Підсилює тиск. Губи палить, смакові рецептори божеволіють. Шкіра горить, покрившись мурашками. У голові прострілює блискавка, розрядами проносячись тілом. Я мимоволі стогну, коли він сильніше натягує моє волосся і намагаюся його відштовхнути. У відповідь він прикусує мою губу і відразу зализує, змушуючи мій мозок плавиться. Рукою сильно стискає мою талію, а потім намагається зняти з мене рушник.Ця дія протверезить мене і я сильніше намагаюся чинити опір, а потім кусаю його за губу. Він відривається від мене і витирає кров, що виступила.

Відгуки про книгу Мій найкращий ворог - Ірен Карк (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: