💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера

Лабіринт - Кейт Мосс

Читаємо онлайн Лабіринт - Кейт Мосс
* * *

Не побачивши за обіднім столом ані Оріани, ні Алаїс, Пелетьє невтішно озирнувся.

Попри всі приготування до війни у Великій залі замку відбувалося небучне святкування на честь щасливого повернення додому Тренкавеля та його почту.

Зустріч із консулами пройшла вдало. У Пелетьє не було сумнівів, що вони знайдуть потрібні кошти. Щогодини поверталися гінці від найближчих до Каркассони замків. Досі ще жоден васал не відмовився від свого обов’язку: всі запропонували людей та гроші.

Щойно віконт Тренкавель та пані Агнес залишили залу, Пелетьє також вибачився і вийшов подихати свіжим повітрям. Він усе ще почувався нерішучім.

Твій брат чекає на тебе у Без’єрі, а сестра в Каркассоні. Доля віднайшла Симеона та другу Книгу набагато швидше, ніж Пелетьє сподівався. Тепер, якщо Алаїс має рацію, третя Книга, либонь, також скоро потрапить йому до рук.

Пелетьє торкнувся грудей, де просто кола серця лежала Книга Симеона.

* * *

Алаїс прокинулася від сильного удару віконниці в стіну. Вона підвелася, позіхаючи, але серце сильно калатало. Уві сні вона знову була в лісі під Курсаном, руки зв’язані, вона намагалася вибратися з грубого мішка.

Алаїс підняла одну з подушок, ще теплу від сну, і притисла її до грудей. Запах Гільєма досі витав над ліжком, хоча він не спав поруч із нею понад тиждень.

Почувся удар іншої віконниці в стіну. На вулиці лютувала гроза. Вітер завивав серед веж, намагаючись позривати дахи. Алаїс пригадала, що попросила Ріксанду принести їй щось попоїсти.

Ріксанда постукала у двері й тихенько зайшла всередину.

— Пробачте мені, пані Алаїс. Я не хотіла будити вас, але він наполягає, що це терміново.

— Гільєм? — швидко спитала Алаїс.

Ріксанда похитала головою.

— Ваш батько. Він просить вас негайно прийти до сторожки, що біля Східних воріт.

— Зараз? Але вже, мабуть, по дванадцятій годині ночі.

— Північ ще не настала, пані.

— А чому він послав за мною тебе, а не Франсуа?

— Я не знаю, пані.

Залишивши Ріксанду в кімнаті, Алаїс накинула свій плащ на плечі й поспішила сходами вниз. Грім усе ще не вщухав над горами, коли вона перетинала подвір’я.

— Куди ми йдемо? — прокричала Алаїс, переборюючи вітер, коли вони з батьком проминули Східні ворота.

— До Сен Назеру, — відповів Пелетьє, — туди, де заховано Книгу Слів.

* * *

Оріана лежала, витягнувшись у ліжку, наче кицька, і слухала, як вітер завиває надворі. Гіранда гарно виконала свою роботу: добре прибрала в кімнаті та мальовничо розповіла про той безлад, який залишив тут Жан Конґос. Що привело його до такого сказу, вона не знала. Проте Оріана не переймалася цим.

Усі чоловіки — придворні, писарі, рицарі, священики — були однаковими за своєю суттю. Їхні відмови ламалися, як тоненькі гілочки на морозі, попри всі розмови про честь і гідність. Перша зрада є найважчою. Після цього її вже ніколи не дивувало, як швидко таємниці злітали зі зрадливих чоловічих вуст, як їхні дії суперечили їхнім-таки присягам.

Оріана дізналась навіть більше, ніж сподівалася. За іронією долі, Гільєм не усвідомлював, яку важливу інформацію він надав їй цієї ночі. Вона підозрювала, що Алаїс їздила до батька в Без’єр. Тепер Оріана напевно знала, що мала рацію. Вона також знала дещо з того, що сталося між ними в ніч батькового від’їзду.

Єдиною причиною того, чому Оріана переймалася одужанням Алаїс, була її надія обдурити сестру й примусити її зрадити довіру батька до неї, але це не спрацювало. Вона второпала, що Алаїс переживає через зникнення якоїсь дерев’яної дощечки з її кімнати. Алаїс згадувала її уві сні, перекидаючись на ліжку. Однак усі зусилля Оріани, всі її спроби знайти цю дощечку виявилися марними.

Оріана заклала руки за голову. Навіть у найсміливіших мріях вона не уявляла собі, що її батько володіє якоюсь річчю такої сили та впливу, що люди згодні платити величезну купу грошей, щоб отримати її. Їй треба лише трішки потерпіти.

Після всього, що Гільєм розповів цієї ночі, Оріана зрозуміла, що дощечка була менш важливою, ніж вона гадала. Якби тільки вони мали більше часу, вона б лестощами виманила ім’я чоловіка, з яким батько зустрічався у Без’єрі. Якщо лише Гільєм знає його ім’я.

Відгуки про книгу Лабіринт - Кейт Мосс (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: