💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Містика/Жахи💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Гість Тетяна
9 листопада 2024 18:08
Інтригуючий детектив. Дуже сподобалася книга
Червона Офелія - Лариса Підгірна
Олена
31 жовтня 2024 19:00
Cучасне українське любовне фентезі - обожнюю 👍 дякую авторці
Неідеальна потраплянка - Ліра Куміра
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Наука, Освіта » Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

Читаємо онлайн Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко

«У музичній культурі народів Середньої Азії існує кілька легендарних фігур, які здавна були шановані в якості родоначальників музичного мистецтва, покровителів музики і музик: Коркут, Камбар-ата і Айдин-Ашик. Їхні імена (в різних формах написання) не тільки добре відомі дослідникам – етнографам, філологам, фольклористам, сходознавцям. До них зберігається стійка прив'язаність і особливий пієтет у середовищі нинішніх традиційних музик. Можна навіть говорити про нове стихійне відродження старих культів поклоніння цим персонажам: зросло паломництво до їхніх легендарних могил, поминання імен, звернення з проханнями тощо. Проте, якщо Коркут і Айдин-Ашик вшановуються переважно тюркськими народами, то Камбар «охоплює» обидва середньоазійських компоненти – тюркський та ірано-таджикський. Він відомий культурам практично усіх народів Середньої Азії – киргизам, туркменам, казахам, узбекам, таджикам, каракалпакам. З ним пов'язано багато «знаків» культури, – починаючи з топоніміки

і закінчуючи назвами епічних та музичних творів. Ця яскрава міфологічна і легендарна фігура без сумніву засвідчує спільність джерел і тісне переплетіння традиційних музичних культур середньоазійських народів. Хоч, зрозуміло, його присутність у культурі кожного з народів різна: для одних це важлива, та все ж епізодична, для інших – ключова фігура.

Зв'язок Камбара з музикою досі не зовсім з'ясований. Існує думка, що він став піром-покровителем музик «зовсім парадоксальним способом». І дійсно: у багатьох регіонах Середньої Азії (наприклад, у Бухарі) Камбара шанували як конюшого у хазрата Алі. Звідси він відомий в якості покровителя коней і конюхів. Доглядаючи за конем святого Алі Дуль-Дулем, він, за однією з легенд, час від часу награвав йому на дутарі, так як був гарним дутаристом. Дуль-Дуль, почувши звуки дутара, переставав пастися, забував про їжу і слухав музику, зажурений. Фактично в легендах народів Хорезмської оази – узбеків, туркменів – Камбар отримав статус покровителя музики і музик, а також – неперевершеного виконавця на дутарі.

Особливу популярність цей легендарний персонаж мав у середовищі туркменських музик, де він відомий під іменем Баба-Гамбар… [як] творець першого інструмента дутар. У реальному творчому житті до Камбара зверталися і продовжують звертатися молоді музики-почат-ківці за благословенням для занять музикою. І зазвичай отримують його уві сні.

Зв'язок Камбара з музикою базувався також і на інших, не музичних, началах. Справа в тому, що коні і конюхи опосередковано «беруть участь» чи дотичні до створення музики, так як «постачають» для майстрів музичних інструментів кінський волос, який іде на виготовлення смичків і струн. У першу чергу для таких інструментів, як кобизу казахів, узбеків, каракалпаків, кияк чи кил кияк у киргизів і типологічно схожі з ними. Таке пояснення допустиме на базі вже відомих аналогічних зв'язків. У традиційних уявленнях про покровителів музики відмічається їхній зв'язок з яким-небудь ремісничим виробництвом, необхідним для матеріальної бази музики. Так, наприклад, пір (покровитель) м'ясників Адам одночасно пов'язаний з музиками, оскільки вони беруть для дойри і нагори шкури тварин, зарізаних м'ясниками. Пір гончарів Ходжа Мір-Кулол входить до цеху музик, так як останні використовують глину для виготовлення остовів барабанів. Пророк Ной – пір теслярів також зв'язаний із музикою, – в конструкції своїх інструментів музики використовують дерев'яні частини і т. д.

Камбар – творець музики, музичних інструментів та покровитель музик – важлива об'єднуюча фігура в музичних культурах. Він символізує єдність музичних традицій і в цілому міської та кочової культур народів Середньої Азії».

А. Джумаєв (Ташкент) («Камбар-ата (Камбар, Баба-Гамбар) і музичні традиції народів Середньої Азії», журнал «Курак», 2004 p., Киргизстан)

Закаспійська область

«Образ Камбара привнесений у Середню Азію ісламом: він як брамник халіфа Алі згадується в хадісах. За мусульманськими переказами, Камбар, слуга Алі, відомий вірністю і любов'ю до господаря, за Хаджжаджа загинув смертю мученика. Популярність Алі сприяла і розповсюдженню культу Канбара. З ним, наприклад, пов'язано багато переказів, що пояснюють походження ритуалів деяких суфійських орденів. Дервіші ордена Бекташі носили на поясі мотузку, яку називали «камбарі» – як пам'ять про мотузку, «якою конюх Алія, Камберія, спутував улюбленого коня свого господаря». «Слід» і «могила» Камбара вшановуються у Ферганській долині.

Турки вшановують Камбара як покровителя конюхів. Киргизи й уйгури вважають Камбараата покровителем конярства. У туркменів Баба-Гамбар виступає покровителем музик і співаків (покровителем дутара, музики), що бере витоки в доісламських віруваннях туркменів.

У легендах також розповідається про те, що створити перший дутар Баба-Гамбару допоміг шайтан.

Відгуки про книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Анатолійович Кононенко (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: