Серед таємниць і чудес - Микола Олександрович Рубакін
Але ось з’являється в тій же країні й інша людина, другий віровчитель, — і ці самі слова потім пристосовують і до нього, бо і до нього вони теж підходять. А після цього віровчителя те саме робиться й щодо третього і четвертого. Такі слова справді можуть підійти не тільки до одного, а до багатьох проповідників. Усякий проповідник може сказати про себе, що саме в ньому втілився бог; дехто щиро вірить цьому і теж повторює вигадану про втілення в проповідникові якогось божества. Потім звідкись з’являються чутки й розповіді і про чудесне народження цього втіленого божества.
Так трапилось і з Заратуштрою, і з Буддою, і з Магометом, і з Христом, і з Аполлонієм Тіанським, і з іншими.
Але ось що цікаво: завжди буває так — спочатку з’являється той, про кого пророкують старовинні книги, а потім у цих книгах підшукують пророцтва до нього. Спочатку людина народиться, а потім уже про неї починають розповідати, нібито вона народилася незвичайно.
Проте як перевірити ці пророцтва і розповіді? Всі пророцтва звичайно бувають дуже неясні, і їх можна тлумачити по-різному. Однак деякі пророцтва бувають і дуже точні і справді ніби підходять для даного випадку. Так, наприклад, старовинні індійські книги твердять, що Будда повинен був народитися від діви Майї. Але коли ж було написано цю книгу про народження Будди? Відомо, що її написано через багато років після смерті Будди. Хто ж її написав? Люди, які палко вірили в Будду. Може, навмисно, може, ненавмисно, а з-за любові до Будди вони написали про його народження точнісінько те, що говорять про нього пророцтва. І виходить, таким чином, що пророцтва про Будду нібито й справді здійснилися цілком точно. У всякому разі дуже важко їх перевірити тим, хто живе після Будди через сотні і тисячі років. А коли не можна перевірити, то, отже, лишається тільки — або вірити, або не вірити.
І люди буддійської віри в цей переказ вірять, а люди інших вірувань вважають його вигадкою і навіть осуджують за нього буддистів.
Але в них і самих є такі вигадки, тільки про інших віровчителів їх власних. І про їхні вигадки слід сказати те саме, що і про буддійські, китайські, індуські та всякі інші.
Так у різні старовинні життєписи великих віровчителів увійшло багато пророцтв, які нібито справдилися. А на ділі вони зовсім не справдилися.
Проте буває і так, що деякі пророцтва здійснюються, і навіть з великою точністю. Мільйони людей це бачать і дивуються, вважають великим чудом і знаменням своїх богів.
Але постає питання: а чи всі пророцтва тих же пророків справджуються? А скільки таких, які зовсім не справдились? Записано їх дуже багато в старовинних священних книгах усіх народів і вірувань, а справдилося дуже небагато. Про пророцтва, які здійснилися, віруючі люди звичайно голосно скрізь кричали і досі кричать. А про пророцтва, які не справдилися, вони мовчать. Віруючі про них або не знають, або не помічають їх, або ж просто забувають, а то і навмисно не бажають помічати і навіть приховують.
Виходить те саме, що з поганим стрільцем: як відомо, навіть поганий стрілець може іноді влучити в ціль, зробивши безліч пострілів: стріляє, стріляє—якась куля випадково і влучить. Із дуже багатьох пророцтв якесь одне може теж випадково попасти в ціль. Але чудо це чи ні? Зрозуміло, в цьому ніякого чуда немає. Інакше довелося б вірити, наприклад, і християнам у те, що всі діла Будди і Магомета в свій час було провіщено…
ПРОРОЦТВО ПРО НОВОГО МЕСІЮ, САББАТАЯ ЦЕВІ, І ІСТОРІЯ ЙОГО ЖИТТЯ[15]Ось, наприклад, який випадок трапився в Туреччині 250 років тому.
Серед євреїв з’явився там чоловік, на ім’я Саббатай, на прізвище Цеві. Це була людина, яка щиро вірила в те, що саме вона і є месією і що повинна врятувати весь ізраїльський народ і всіх людей.
Саббатай був людиною дуже здібною, розумною і палкою. Народився він у місті Смірні в 1626 році. Батько його був багатим купцем. Але Саббатай не захотів наслідувати батька і займатися торгівлею. Він понад усе любив читати єврейські священні книги.
І Саббатай багато читав їх. Читаючи ці книги, він зробив висновок, що месія ще не прийшов, а тільки має прийти і прийде, звичайно, прийде неодмінно. Дізнався Саббатай і про те, що і до нього приходили вже кілька чоловік, які вважали і видавали себе за месій; але всі вони виявились несправжніми. Вони так і не врятували людей, і нікому не дали щастя, і не звільнили душі. Саббатай вирішив, що це повинен зробити не хто інший, як він сам.
І от Саббатай кинув багатство, залишив людей, почав жити самітно, подовгу і часто постив і щоденно обмивався в морі. Недоїданням і всякими злигоднями він довів себе до такого стану, що почав бачити різні видіння. З’являлися ангели, пророки, з’являвся навіть сам бог. Саббатай бачив їх і розмовляв з ними. І
