Серед таємниць і чудес - Микола Олександрович Рубакін

Після цього почалася проповідь нової віри.

Проповідуючи її, Заратуштра весь час бачив видіння і розмовляв з ангелами і споглядав на власні очі свого бога. Злі сили знову об’єдналися для нападу на Заратуштру і почали спокушати його в пустелі. Бог темряви і зла Аріман послав злого духа Буїті, щоб звести з доброї путі і погубити Заратуштру. Але той був дуже добре озброєний щитом праведності і духовним мечем закону. Пророк переміг спокусника і примусив його тікати. І мовив тоді Заратуштра: «О підступний Ангроманью, я знищу творіння злих духів. Я знищу Насу (духа смерті, тобто смерть), якого створили демони».

Незабаром з’явилися в Заратуштри послідовники і однодумці. Насамперед сприйняв нову віру двоюрідний брат його, Майдхьой-Маонха. Потім нова віра почала дуже швидко поширюватися серед людей. Заратуштра ходив з країни в країну і проповідував її.

І всюди він творив чудеса і наставляв людей на путь істини. Він зціляв хворих, рятував слабосилих, виганяв злих духів. Сліпі завдяки йому ставали зрячими, кульгаві зцілялись, глухі починали чути, німі — говорили, горбаті випрямлялися. Ось що розповідає старовинна персидська книга: «Проходячи мимо одного сліпого в Дінавері, Заратуштра звелів відшукати якусь рослину і капнути каплю соку в очі сліпого. Так і зробили. І до сліпця знову повернувся зір».

Отакі староперсидські перекази про Заратуштру. Як уже зазначалося, він жив більше п’ятисот років до того часу, коли, за легендами євангелія, народився Христос. А книги, в яких іде мова про нього і про його чудеса, написано теж за кілька сот років до появи євангелія. Із цих книг видно, яким надзвичайним чудотворцем і віровчителем вважали Заратуштру його прихильники. Для них він був не звичайною людиною, а втіленням Слави і Духа-хранителя в людському тілі.

Але ще дивовижнішим є переказ про індуського чудотворця Будду. Про нього розповідається в дуже старовинних індуських книгах, написаних древньою санскритською мовою.

Будда теж був віровчителем, що заснував нову віру. Цю віру тепер сповідують кілька сотень мільйонів чоловік. Буддійська віра — найпоширеніша віра на землі. Сотні мільйонів людей цієї віри впевнені, що Будда — великий чудотворець, і теж втілення божества на землі, і теж народився незвичайно.

«Він був на небі, — розповідають про нього старовинні індуські книги. — Він накопичив безмірні заслуги своїм милосердям, вірністю і покаянням. І ось, щоб звільнити всі живі істоти від страждань і смерті, він вирішив втілитися знову, і зробити це за допомогою земної жінки. Окинувши весь всесвіт одним поглядом, він вибрав для втілення непорочну діву Майю. Він спустився на землю в її тіло у вигляді ясного променя з п’яти кольорів. Так здійснилося його непорочне зачаття в людському образі».

Будда не мав земного батька, а мати його була «найкращою і чеснішою серед дочок, народжених від людей».

Під час зачаття і народження Будди сталися великі чудеса. Один святий старик-пустельник, побачивши чудесні знамення, відразу зрозумів, що вони означають. І ось, не гаючи часу, він вирушив на поклоніння немовляті в Капілавасту — місто, де народився Будда. Побачивши чудесну дитину, старик висловив пророцтво, що саме це немовля і стане Буддою, тобто «просвітленим». І старик плакав, журячись, що йому самому не доведеться побачити Будду в повній славі його.

Коли минуло чотири дні після народження Будди, на п’ятий день було влаштовано, за стародавнім звичаєм, свято обрання імені народженому.

Славетні браміни (жерці) і віщуни (волхви) вклонилися дитині і провістили те, що її чекає. І один з віщунів точно передрік, що немовля неодмінно стане Буддою «і зніме з світу покривало темряви і гріха».

Старовинна індуська книга «Лаліта-Вістара» розповідає, як Будду потім було принесено до храму і навіть древні боги схилилися перед ним. А коли Будда виріс і вже готувався до своєї проповіді, з’явився і до нього диявол Мара, бог кохання, гріха і смерті, і спокушав його, подібно до того, як він спокушав і Заратуштру. Трапилося це, як завжди, в пустелі, коли Будда міркував там про життя і про спасіння. Мара спокушав Будду всіма принадами: і страхіттями бур, і нападами, і війною. Але Будда не піддавався спокусі і залишився спокійним. І Мару було засоромлено і переможено, а для Будди почалося внутрішнє просвітління.

Одного разу на якійсь горі з ним сталося «перетворення». Про це перетворення теж розповідають старовинні буддійські книги.

Просвітлений Будда залишив, кінець кінцем, пустелю і пішов по світу проповідувати своє вчення. І, проповідуючи, він творив чудеса: зціляв хворих, рятував слабосилих, виганяв злих духів; і сліпі завдяки йому ставали зрячими, кульгаві зцілялись, глухі починали чути, німі — говорити, горбаті випрямлялись.

Будда жив за півтисячі років до того часу, коли, за словами євангелій, народився Христос, а книги, які розповідають про нього і його чудеса, написано за кілька сот років до Христа. З цих книг видно, яким надзвичайним чудотворцем і віровчителем вважали та й тепер вважають Будду його прихильники. Для них він не звичайна людина, а втілення божества в людині.