Хвиля - Павло Грабовський
Обом на добраніч!
Веселий це був бідорака,
Що, мабуть, і Вахк не стрівав;
Завзятий на все гультіпака,
Він пити на час не вгавав,
Щораз знемагавши на згагу,
Не знав він турботи, аби
Чим-небудь залить свою спрагу,
А потім співають без журби
Усім на добраніч!
ПІСНЯ
Моїх пісень пани
Не люблять, бо вони
На примхи подались і всякі там дурниці,
Але за мною вслід
Летять, немов на мід,
Як за Гомером тим, всі пчоли-працівниці.
Хор
Через теє, через се,
Ну сказать - через усе
Я втеряв кохану;
А зберіг собі ще двох
Та й горнуся до обох,
Маю добру шану.
До дівчаток я привик,
Стане їх мені повік
І на теє і на се,
Ну сказати вам - на все!
Балакають співці
Про муз якісь струмці,
Кастальські джерела і всякі там дурниці,
А мій, брати, Парнас
Ось тута, серед нас,
Де з нами вкупі п’ють і наші чарівниці.
Хор
Через теє, через се... і т. д.
Побачу стан гнучкий -
На се вже я слабкий:
Ласую на красу і всякі там дурниці;
По правді ж вам скажу -
І богові служу,
Бо не служити - гріх: боюсь його десниці!
Хор
Через теє, через се... і т. д.
Кохання потайне
Яке воно смачне:
І захват молодий, і всякі там дурниці!
Надовго нам чи ні
Стає тії бридні,
Та се вже зайва річ, се звісно, що дрібниці...
Хор
Через теє, через се... і т. д.
А скільки раз під час
Збивали з глузду нас
Цілунки запальні і всякі там дурниці!
Але по чарці смик -
Баби ні тик ні мик:
У тебе всі в руках - старі і молодиці.
Хор
Через теє, через се,
Ну сказать - через усе
Я втеряв кохану;
А зберіг собі ще двох
Та й горнуся до обох,
Маю добру шану!
До дівчаток я привик,
Стане їх мені повік!
І на теє і на се,
Ну сказати вам - на все!
РЕЧИТАТИВ
Отак співав собі гульвіса,
Аж коршма з оплесків тряслась,
Бо ланців тут було до біса,
Неначе буря піднялась.
Такий звели скажений галас
Та ляск, що боже борони!
В кутку красуня роздягалась,
А цей скидав свої штани.
Голота пити захотіла;
Всяк руб’я заставля своє,
Блука, як мати породила:
Шинкарка набір не дає.
Як мокра хлюща всі вже п’яні,
А ще беруться за чарки.
«Гуляймо, серце, на останні,-
На ката старцеві латки?»
«Співай-но, брате». Скинув зором
Співець, хоч мало добачав,
Всміхнувся двом своїм Деборам
І розпочав.
ПІСНЯ
В коршмі горілки ще багато,
Не гайся тільки наливать;
Се - наш великдень, наше свято...
Гей, нумо ж пити та співать!
Старці нічого не шанують,
Закони... ну їх к сатані!
Церкви гладких попів годують,
Суди - щоб тішились дурні!
(Хор повторює: «Старці...» і т. д.)
Маєтки, слава та відзнаки -
За їх ми не дамо й шага,
Такі вдались собі бурлаки,
Нам вільна воля дорога!
Хор
Старці... і т. д.
За все ми дякуємо долі,
Що в кого за день урвемо;
На сіні, в стайні чи стодолі
Так смачно з милими спимо.
Хор
Старці... і т. д.
Ми ходим пішки; у ридванах
Хай доганяють нас пани!
Не заздро нам: своїх коханих
Ми не купуєм, як вони.
Хор
Старці... і т. д.
Хай пекла лютого нащадки
Товчуться, поки час біжить;
Нам про життя немає гадки,-
Живем, аби собі прожить.
Хор
Старці... і т. д.
Удармо ж повними чарками
Та заспіваймо без журби:
Честь нашим любкам з дітоньками
І вам, зневажені торби!
Хор
Старці нічого не шанують.
Закони... ну їх к сатані!
Церкви гладких попів годують,
Суди - щоб тішились дурні!
Томас Гуд
I
В працюванні наша сила.
Як візьму я граблі, вила,
Ціп, лопату, косу, серп,
Як подамся в чисте поле,
Як майну в широкий степ,-
Прощавай, напасна доле!
Чи з сокирою почну
Коло хати майструвати,
Не загаюсь - швидко втну;
Вбогим ніколи гуляти,
Хто бідує, той не спить:
Треба їсти, треба пить.
Молочу, орю, рубаю,
Щоб найкраще вийшло -дбаю,
Хочу тільки одного:
Щоб весь вік б’ючись мов риба
Під кінець життя свого
Якусь мати скибку хліба.
Мені сором старцювать
Та прохати запомоги;
Доки служать руки, ноги,
Я не кину працювать;
Піт свій в землю лити буду,
То що-небудь роздобуду.
Часу тратить не люблю,
Між торбишники не встряну;
Як робити коли стану,
Так до діла вже роблю,
Аби ціп, граблі та вила...
В працюванні наша сила.
II
Ластівочка з вирію
Полетить весною,
А я тут захирію
З долею сумною.
Вітерець легесенький,
Що навколо віє,
Сад твій зеленесенький
Холодком обвіє.
Вернеться додомоньку
Та без мене човен;
Я ж схилю головоньку,
Дум журливих повен.
