т. 8 - Оповідання - Винниченко В. К.

- Я не штунда, а мальованець,- спокійно одповів Кравчук.

- Все одно!

- Не все одно, бо штунда...

- Та що ти, слухай,- перебив його страшенно здивований капітан,- дурний чи божевільний? Та як ти смієш говорити зо мною так?

- А як же я говорю? - здивувався Кравчук.

- Еге-ге! Та з тобою, я бачу, прийдеться «балакати?..» Ти, видно, з тих, що хоч дурні та хитрі... Взять його на увагу! - перестерігаючи повернувся він до фельдфебеля і, ще раз озирнувши Кравчука пильним, стальовим своїм поглядом, рушив далі.

І «балачка» почалась і ведеться ще й тепер, але вона вийшла не такою вже легкою, як, певне, гадав собі спочатку капітан. Чи ви знаєте, що це - «балачка»? Це - муштра; уважна, пильна муштра. А знаєте, що таке муштра? Це - гіпноз; систематичний, постійний, чисто науковий гіпноз. А гіпноз (говорить наука) є рабство одної волі у другої, цілковите, безроздільне рабство, через яке можна примусити загіпнотизованого на найстрашніше злочинство для користи свого гіпнотизатора. А найелементарніший підручник психології говорить, що для гіпнотизування індивіда найкращим засобом є забиття всяких думок, бажань, почувань; забиття всього живого, надзвичайного, різноманітного: все повинно бути одноманітним, рівним, правильним і мертвим. Це все в муштрі є! Починаючи з одежі й кінчаючи чим хочете - все цілком відповідає цим науковим вимогам.

І починаючи з одежі, гіпноз вступив до боротьби з здоровою, живою силою Кравчука.

Чого вимагає гіпноз від одежі? Щоб вона не викликала думок, не зачіпала бажань, не ворушила життя, щоб ні кольором, ні формою не зупиняла погляду, не перешкоджала його впливові. І Кравчук зараз же запротестував проти затягування поясом до задихання, зараз же висловив своє незадоволення сірими одноманітними шинелями, чорним мундиром і перепічкуватими картузами. І хоча його зараз же за це посадили під «строгий арешт на 5 суток», але й досі ні унтера, ні капітан не можуть вибити з нього цеї огидливости до казенної одіжі. Кожного разу перед муштрою його пильно оглядає фельдфебель і, тикаючи кулаком у живіт, підтягує й засупонює його.

Чого вимагає гіпноз від рухів? Вони повинні бути рівні, постійні, правильні й одноманітні. Всякий рух неправильний будить прибиту цею одноманітністю думку й вадить гіпнозові.

І Кравчук із самого початку інстинктивно запротестував усею своєю здоровою натурою проти цього постійного убивання життя. Ось мало не чотири місяці, як тягнеться гіпнотизування, а Кравчука все таки не можуть ні карами, ні хитрощами примусити рівно зо всіма ступати, не повертати голови в строю, коли його кусає, наприклад, комар, не кашлянути, коли йому потрібно.

Чого вимагає гіпноз від обстанови життя? Воно повинно бути без змісту, без кольору. Помешкання, наприклад, повинно містити в собі тільки те, що найпотрібніше для того, щоб не померти. Все, що більше цього, гіпнозові перешкоджає.

І Кравчук інстинктивно протестує проти цих товстих, сірих, голих стін, проти рівного, одноманітного ряду ліжок із вивісками над кожним і більше любить бувати надворі, ніж у казармі. Що ж до ліжка, то за нього він завше має або штовханів і ляпасів по лиці, або арешт за те тільки, що не кладе рушника на подушку, як роблять «по правилам» усі.

Куди, словом, не киньте, все зарані продумано, обмірковано, все пристосовано до того, щоб убити всяке життя й покорити волю до останку. Дозволяється тільки те, що не вадить головній меті всього гіпнозу - убиванню людей. Тут уже й навішані скрізь малюнки, на яких одна яканебудь сіра, правильна юрба ріже, рубає другу, синю або чорну, дозволяються пісні з такими, наприклад, думками: «бийте, ріжте, не жалійте бусурменів ворогів», і читаються книжки, в яких оповідається, що якийнебудь ловкий гіпнотизатор або просто божевільний в одну ніч перебив тисячі людей і дістав за це велику славу; і навіть штука-музика іде на послугу й утворює такі мелодії, які підіймають нерви й забивають розумну думку. Дозволяється і дурман різного роду: тютюн, горілка. Чи дозволило б, наприклад, начальство напитися юрбі горожан і з дикими піснями, з безчинствами, з галасом та бійками ходити по вулицях серед ночі й п’яно зачіпати всіх і вся?

А некрутам можна, бо це - дурман, перший грубий дурман, без якого важко приступати до наукового гіпнозу. Все, все носить дух і печать його, все контролюється, провіряється як треба, ніщо не сховається від погляду гіпнотизатора. Та й де там сховатись, коли «по правилам» кожний салдат повинен всяке своє бажання, всяку свою думку передавати своєму «отдєльонному», а той уже далі старшому гіпнотизаторові, а той ще далі. Балачки про щось, що не торкається убивання людей, зобороняється по спромозі.

І Кравчук одним навіть видом сво’їм протестує проти цього всього. Скільки, наприклад, уже за моєї пам’яті кар дістав він за те, що не вміє одповідати «по правилам». Салдатові ж дозволяється з начальством говорити тільки казенними готовими виразами; їх усього, здається, дев’ять; ось вони: «так точно; нікак нєт; слушаю; віноват; нє могу знать; рад стараться; покорно благодарю (але це дуже рідко); здравія желаю і счастливо оставаться». Більше цього - уже вільнодумство, а вільно думати є дуже шкодливим гіпнозові, через це карається. І Кравчук завше помиляється, говорячи до начальства звичайною людською мовою, завше забуває додавати чин начальства, якому одповідає.

Чи свідомо бореться Кравчук, чи ні - напевне не скажу вам, бо він ні з ким не балакає, завше похмурий, суворий, мовчазний.

Він навіть рідко сміється на жарти Дудки, який чогось любить його дразнити й зачіпати. Вільними часами щось пильно й глибоко думає або читає євангелля, яке капітан боїться однімати. Не знаю також, чи захоплений він хоча б так цею власною боротьбою, як ми нею, чи ні. Про капітана можу сказати, що він навіть живе тепер тою боротьбою. Нема вже тепер ні одного руху, ні одного погляду Кравчукового, якого б він не знав, не продумав і не освітив перед ротою, яка хилитається то туди, то сюди після «інспекторського огляду».

Вийшло це так. Ви знаєте, що таке цей «інспекторський огляд?» Не знаєте, певно. Це, після свят звичайно, коли вплив гіпнозу може десь поменшився за короткі часи гуляння з «вольними» людьми, приїжджає якийсь генерал або щось подібне до цього і відновляє його. Приїжджає, розуміється, генерал ніби для того, щоб милостиво розпитать «братиків» (яких уперед вимуштровують,