Сніжна казка для Міріам - Ольга Островська
Ніколи так сильно не втрачала голову. Ніколи ще я не рвала нетерпляче одяг на чоловікові, прагнучи якнайшвидше дістатися його тіла. Ніколи не виверталася вужем, допомагаючи йому роздягати мене.
Але от я вже нарешті чую тріск своїх панталон, що майже останніми здаються у нерівній боротьбі, і Сенд під моїм спраглим поглядом стягує з себе вже розстебнуті мною штани. Вивільняючи свого збудженого прутня, вражаючи розмірами. Тверда плоть мало не вистрибує з ширинки й вельми відверто націлюється прямо на мене.
При цьому сам герцог дивиться на моє тіло з таким голодом, що пальці на ногах у мене підгинаються. Хижий погляд жадібно мандрує по моїх грудях, тремтливому животу, на кілька секунд прикипає до розвилки між ніг, темніючи остаточно, але все ж продовжує свій шлях, майже матеріальною ласкою ковзаючи по моїх ногах у коротких панчохах.
− Ти така гарна, що в мене слів не вистачає. Немов богиня, – повідомляє хрипко, обхопивши гарячими долонями мої коліна. Розводить їх. Схилившись, цілує внутрішній бік стегна, потім ще й ще, опускаючись дедалі нижче. Закидає мої ноги собі на плечі. − Я готовий ніч безперервно поклонятися тобі, моя прекрасна таємнича незнайомка. І почну прямо зараз.
І коли до мене доходить, що саме він збирається зробити, подих у легенях перехоплює від безсоромного поцілунку… саме там.
– Що ти… стій… так не можна, – ахнувши, намагаюся ухилитися від порочної ласки
Але його долоні жорстко стискають мої стегна, трохи підіймаючи та припиняючи будь-який опір. А язик Сенда починає творити справжнє божевілля, вилизуючи вологі складочки моєї плоті, раз у раз зачіпаючи пульсівний клітор. Навіть проникаючи усередину. Зводячи з розуму кожним вологим гарячим доторком.
Як таке витримати? Це занадто для мене... але припинити це чуттєве катування я просто не в змозі.
Від дикої ніяковості моє обличчя палає. З горла рвуться уривчасті стогони. Ноги дрібно тремтять на чоловічих плечах. А тіло плавиться і вигинається від нереально приємних у своїй гостроті відчуттів.
Хіба так буває? Хіба так можна?
Напруга всередині тепер закручується по спіралі, наростаючи до такої межі, що витримати це просто неможливо. Здається, ще трохи і я згорю. Вибухну.
Якщо він продовжить, я збожеволію. Якщо припинить, то просто помру.
– Сенд… О-о-о-х, Сенд… – благаю, мотаючи головою по ліжку.
Але замість того, щоб дати мені нарешті таке бажане звільнення, мій мучитель раптом відсувається, залишивши мене балансувати на межі. Поцілувавши лобок, живіт, обласкавши губами обидва соски по черзі, піднімається все вище, поки не накриває мене своїм тілом.
Наші погляди стрічаються. Мій розфокусований, майже божевільний, і його – власницький, сповнений чоловічого голоду.
− Обхопи мене ногами, маленька, − бурмоче Сенд мені в губи, продавлюючи твердою головкою моє лоно. Розсуває своєю плоттю тугі м'язи, поступово і невідворотно проникаючи всередину, приголомшуючи мене почуттям розтягнутості та наповненості.
Майже втрачаючи зв'язок із реальністю, я виконую його прохання. І відчуваю, як чоловічий член сантиметр за сантиметром входить в мене до кінця.
Мої очі закочуються від насолоди, дихання спирає. Все настільки гостро, настільки солодко… я й не знала, що близькість може бути настільки всеосяжно приємною.
− Така вузька, така нереальна, − хрипить Сенд. Його тіло напружене, як натягнута тятива.
Він подається назад і вбивається знову. Як по оголених нервах. Прошиваючи кожну клітинку мого тіла тваринною насолодою. Ловить губами мій зойк, відразу впиваючись у рот жадібним поцілунком. І знову штовхається, починаючи ритмічно рухатись.
І я гублюся остаточно у цьому чуттєвому танці двох тіл. У глибоких ударах чоловічої плоті всередині, в шаленій ласці губ і язиків, в дотиках і зіткненнях.
Ми дихаємо одне одним, проникаємо одне в одного. Розчиняємось.
Пальці впиваються у широку спину. Від того, як рухаються під долонями литі м'язи, мене криє бажанням торкатися та цілувати його скрізь. Вивчити це чудове тіло у найдрібніших деталях. Потім... обов'язково...
А зараз… рухи Сенда поступово стають швидше, сильнішими, глибшими, і в мені знову підіймається хвиля пекучого задоволення. Все вище та вище. Позбавляючи останніх залишків усвідомленості. Поки не накриває мене з головою, повністю засліплюючи та приголомшуючи. Вигнувшись під чоловічим тілом, я, наче божевільна, кричу і тремчу, щосили чіпляючись за нього руками й ногами, здригаючись всім своїм єством в шаленій, просто нереальній насолоді.
А коли хвилі пережитого оргазму трохи спадають, герцог раптом покидає моє тіло.
− А ти? − насилу фокусую на ньому затуманений погляд. Може, він теж все, просто я не зрозуміла?
Але Сенд хижо посміхається, піднімаючись наді мною. І раптом одним спритним рухом перевертає мене на живіт. А наступної миті смикає за стегна на себе, змушуючи стати на коліна. І вривається в моє тіло одним сильним ударом, зриваючи з губ гортанний зойк. Притискається до моєї спини, прикушуючи за загривок. Під повіками вибухають снопи іскор.
− А ми ще не закінчили, солодка моя дівчинко, − вурчить герцог, наче задоволений котяра, цілуючи в шию. Випростуючись, натискає долонею мені між лопаток, змушуючи прогнутися в попереку і відкритися йому ще більше. – Витягни руки перед собою.
І знову я слухняно роблю те, що він мені каже. Пальці безпорадно мнуть простирадло, коли Сенд намотує мою розтріпану косу на зап'ястя і тягне на себе. Ніколи не думала, що таке може сподобатися. Але з цим чоловіком... я божеволію. Від кожної його дії. Від кожного слова та кожного дотику. Наче зачарована.
Від однієї тільки думки, що все це, поділене на двох, божевілля ніколи зі мною більше не повториться, хочеться плакати. І віддаватися йому ще повніше. Неначе живу останній день. Щоб пам'ятав мене і нашу спільну ніч все життя так само, як я пам'ятатиму його.
Світ розчиняється у чуттєвому безумстві. Наче існуємо лише ми вдвох. Тільки наша пристрасть. Міць чоловічого тіла і кам'яна твердість великого члена, який буквально вбивається в мене в нищівному ритмі. Мої хрипкі крики у відповідь на кожен розгонистий поштовх. І насолода, що зростає по новому колу, така гостра, що майже нестерпно.