Юджи - Ірина Муза

- Чорт забирай, Лікея! Спочатку дочекайся відповіді, після стуку, потім тільки входь! Це так важко запам'ятати? - зло прошипів Данте, але ми залишилися стояти в такому самому близькому положенні один до одного. Лікея ще раз вибачилася і швидко вийшла. Ми знову залишилися самі.

- Я так і не почув відповіді! - Данте знову повернувся до мене з посмішкою на губах. А моє серце все ще стукало як заведене, мені важко нормально думати при ньому. Він тисне на мене своєю силою і привабливістю.

- Із задоволенням скористаюся вашою пропозицією, Дантеріоне, - навмисно роблю акцент на його імені та із завмиранням у серці чекаю на його реакцію. Я зітхнула з полегшенням, коли на мої слова Володар відповів мені усмішкою

- Я щиро радий і, мабуть, піду, час пізній. Гарних снів, моя лейло! - о, цей бархатистий голос, цей його погляд хижих очей, у яких плескається вогонь. Що за чортівня зі мною відбувається, чому так тягне до нього?

Мені важче опанувати себе, особливо коли Володар наостанок бере мою долоню і залишає на ній свій палкий поцілунок. Від дотику його губ я відчула немов розряд струму пройшовся по всьому моєму тілу, залишаючи після себе приємний і злегка лоскотливий післясмак. Незрозумілий звук майже вирвався з моїх грудей, я не могла відвести свого погляду від цих підступних очей, які ніби пожирали мене зараз.

Володар повільно вирівнявся і майже відпустив мою руку, я вже готувалася зітхнути спокійно на повні груди, як, не відпускаючи моєї руки, Данте владно і різко притягнув мене до себе. Вдарившись об його груди, я тільки й встигла, що підняти свою голову вгору, адже різниця в зрості між мною і Володарем була суттєва, він на півтори голови вищий, його вуста в жорсткому поцілунку зіткнулися з моїми. Буквально з першої секунди нашого поцілунку, Данте показував хто головний. Нахабно увірвавшись до мого рота, він заволодів моїм язиком і потягнув мене в неймовірний поцілунок. Від пристрасті, що нахлинула, мої ноги підкосилися і Володареві довелося сильніше притиснути мене до себе за талію. Ця дія супроводжувалася його зголоднілим риком.

Цього разу мені справді не вистачало повітря, так жорстко і пристрасно мене цілували вперше. І чорт забирай, але я ловлю справжнісінький кайф від цього.

Я немов отримала бажаний ковток повітря, якого так потребувала. Сама не помітила, як моя рука опинилася у волоссі Володаря, а друга спочивала на його надто гарячих грудях. Мене так захопив цей поцілунок, він продовжував буквально ґрунт з-під моїх ніг вибивати. Такий гарячий, пристрасний, захопливий і бажаний... з кожною секундою в мені розпалювалося незрозуміле полум'я, я немов горіла зсередини, причому в прямому сенсі цього слова. Груди Володаря під моєю рукою стали нагріватися ще сильніше і відчутніше, він сам перервав поцілунок. Очі його були все ще закриті, він повільно відсторонився від мене і рукою прикрив свого дракона. І, о Боже, я тільки зараз побачила, як його татуювання немов рухалося на його грудях. Очі дракона палахкотіли вогнем, набуваючи ясних контурів, які до цього були не так помітні. Кілька глибоких вдихів Володаря і дракон застиг, знову став лише малюнком.

- Вибач, не зміг стриматися...- зронив Володар і швидко покинув мою кімнату. Я ще довго дивилася йому в слід, приводячи своє дихання в норму. Що приховувати, мене трохи злякав цей момент із його татуюванням, але це дрібниця порівняно з емоціями, що я відчула під час поцілунку. Я не могла зрозуміти себе, адже жоден земний чоловік не міг викликати й крихти тих емоцій і несамовитого бажання, які я відчула лише від одного поцілунку з Володарем. Минуло хвилин п'ять, а я ясно зрозуміла, що мені хочеться ще. Він як мій особистий наркотик, хочеться випробувати це почуття знову і знову. Боюся навіть уявити, що станеться зі мною, якщо ми переспимо. Хоча... я зовсім забула, що відповідь мені відома. Я, напевно, просто помру, як це було з його іншими лейлами.

Володар більше не виходив з моєї голови, особливо мені чомусь саме зараз згадалися його слова...він назвав мене своєю лейлою. Чи це реально так, чи це просто сказано в контексті було, над цим я теж довгий час ламала голову і заснути змогла лише пізно вночі. Тож проспала я аж до обіду. Ічіри мене розбудили, сповістивши, що на мене вже чекає Айрон, причину візиту я не знала, але проспала я довго, тому швидко піднялася. Звичайні процедури і ось я одягнена. Цього разу я дуже здивувалася, мені принесли щось схоже на сукню маллет. У мене навіть настрій піднявся, коли я побачила звичний для свого світу одяг. Швидко одягнувшись, мене супроводили до Айрона.

- Добрий день, Ніколь. Ти сьогодні маєш чудовий вигляд! - зробив мені комплімент Айрон і вклонившись одразу ж почав цілувати мою долоню. А до хорошого швидко звикаєш.

- Добрий, Айроне. - привітно посміхнулася я

- Ходімо, прогуляємося... люблю це місце! - Айрон повів мене у величезний сад при замку. Красиво підстрижені кущі, мармурові лавки і маленькі фігурні фонтани були розставлені по всьому саду. Тут було дуже красиво. Я насолоджувалася цим видом.

- Я хотів повідомити тобі, що відсьогодні тебе навчатимуть маги своїх стихій. Тобі потрібно постаратися якнайшвидше освоїти хоча б ази магії, Володар турбується про тебе. - треба ж, ці слова гріють мені душу, значить він теж думає про мене. Відчуваю, як навіть мої очі зараз сяють.

- Сподіваюся, ти не плануєш закохуватися в нашого Володаря? - я від такого запитання різко повернулася до свого співрозмовника. Айрон ішов поруч і руки його, як і Володаря, були зчеплені в замок за його спиною, він уважно дивився на мене, чекаючи відповіді.

- Хіба почуття можна спланувати? - відповідаю я запитанням на запитання.

- Відразу кажу тобі, це дуже погана ідея! Його пристрасть вбиває дівчат у ліжку. І я б дуже не хотів, щоб і тебе спіткала така ж доля! - я вже була обізнана з цього приводу, тому сильно не здивувалася.

- Так, я чула про це. Кадмус мені трохи розповів. - при згадці Кадмуса, Айрон вирішив одразу перевести тему.