Секрети Лос-Анджелеса - Джеймс Еллрой

— Престілфіозин, капітане. Дуже рідкісний експериментальний антипсихотичний засіб, який використовують для заспокоєння бунтовливих божевільних. Нашій пташці його ввів справжній професіонал, тому що тільки професіонал знає, яку дозу треба дати, аби не подіяв пентонал. Капітане, ти би може присів, бо на себе не схожий.

Чародій фармацевтики Петчетт, батько братів Енґлеклінґів, який розробляв антипсихотичні препарати. За склом — Бадова хвойда, сама, запис увімкнено.

Ед увійшов до кімнати.

— Знову ви? — сказала Лінн.

— Саме так.

— А ви хіба не повинні або висунути мені звинувачення, або відпустити?

— На це у нас іще шістдесят вісім годин.

— А хіба ви не порушуєте моїх конституційних прав?

— Можна заплющити очі на конституційні права заради такого.

— Такого?

— Годі вже клеїти дурочку. Я маю увазі ось що: Пірс Петчетт поширює порнографічні матеріали, серед яких є й такі, які абсолютно збігаються із каліцтвами, завданими його покійному «партнерові» Сіду Гадженсу. До того ж один із убитих в «Нічній сові» найімовірніше брав участь у змові з метою поширення цієї порнографії, а ваш приятель Бад Вайт приховав важливі докази, які завадили нам з’ясувати справжню особистість жертви. Далі — Бад попросив вас дати свідчення, і ви прийшли до нас, попередньо уживши засіб, що блокує дію пентоталу. Це свідчить явно не на вашу користь, але якщо ви погодитеся з нами співпрацювати по-справжньому, то врятуєте і себе і Вайта від величезних проблем.

— Бад якось вже сам про себе подбає. А вигляд у вас жахливий — лице геть червоне.

Ед вимкнув магнітофон і сів.

— Ви ж навіть не відчуваєте дії пентоналу, чи не так?

— Я почуваюся так, немовби випила чотири мартіні. А після чотирьох мартіні мізки в мене працюють лише краще.

— Я знаю, що Петчетт прислав вас сюди без адвоката, аби виграти час. Він знає, що ви повинні дати свідчення під час перегляду справи «Нічної сови», тому розуміє, що рано чи пізно його також допитають. Особисто я не думаю, що він убивця. Але також мені відомо про купу Петчеттових махінацій і справ, тому ви можете його вберегти від цілого моря неприємностей, якщо все розповісте чесно.

— А Бад казав, що ви дуже розумний, — посміхнулася Лінн.

— А що він ще говорив?

— Що ви — слабка і зла людина, яка прагне перевершити свого батька.

Хай буде так.

— Гаразд, повернімося до того, який я розумний. Петчетт — фармацевт. Ми перевіримо ще цей зв’язок, але я голову даю на відсіч, що його наставником був Франц Енґлеклінґ, фармаколог, який розробляв антипсихотичні засоби на кшталт того, який увів вам Петчетт, аби на вас не подіяв пентонал. У Енґлеклінґа було двоє синів, яких убили у Північній Каліфорнії минулого місяця. Під час розслідування «Нічної сови» ці двоє зробили заяву, у якій було згадано якогось «татуся», що мав доступ до «першосортних дівчат». Очевидно, що це Петчетт, і зв’язку Петчетта із Дюком Кеткартом, який хотів розповсюджувати порнуху і нібито був убитий у «Нічній сові», не побачить тільки сліпий. Очевидно, Петчетт замішаний у цьому і зараз на волосинці від дуже великої халепи, а ви можете допомогти йому викрутитися.

— Так, ви справді дуже розумний, — прикурила Лінн.

— Так, а ще — я дуже хороший детектив, який може розібратися і у фактах п’ятирічної давнини. Мені відомо, що ви спалили картотеку Гадженса, відомо й те, що Петчетт із Гадженсом планували вдатися до шантажу. Я читав, що Вінсеннс сховав у сейфах кількох банків, і все знаю про справи Петчетта, зокрема і про «Флер-де-Ліс».

— Значить, ви усвідомлюєте, що у Пірса на руках є дуже небезпечна для Вінсеннса інформація?

— Так, інформація, яку ми із окружним прокурором готові приховати в інтересах захисту репутації поліції Лос-Анджелеса.

Жінка помітно занервувалася: впустила сигарету, почала крутити в пальцях запальничку.

— Вам із Петчеттом нас не переграти, — сказав Ед. — У мене є дванадцять днів, щоби розібратися у цій справі. Якщо мені це не вдасться, доведеться надолужувати згаяне на побічних звинуваченнях. А лише на Петчетта їх можна повісити з десяток. Повірте, якщо я не розкрию цю справу, то зроблю все, що в моїх силах, аби врятувати свою репутацію.

Лінн уп’ялася в нього очима. Ед відповів їй уважним поглядом.

— Ви — витвір Петчетта, правда ж? Ви були просто маленькою хвойдочкою з арізонського задуп’я. Він навчив вас одягатися, говорити, думати, і результати його праці, скажу чесно, вражають. Але у мене всього лише дванадцять днів на те, аби витягти своє життя з лайна, і, якщо мені це не вдасться, я вас із Петчеттом просто знищу.