Залежна психопатом - kxduarte
Перші думки були про те, що ці дні будуть жахливими. Я зрозуміла, що він якийсь час не повернеться тільки ввечері. І того ж вечора я дзвонила всім, чий номер був записаний на листку біля холодильника. Я була вражена, коли знайшла в холодильнику лоток яєць і декілька бутилок води.
Обісратись просто. За той десь я тільки повечеряла. Жареними яйцями і водою. Таке відчуття, що тут я і схудну. Збіса погано. Мені подобається моя фігура, а якщо я схудну, то груди можуть теж стати менші.
Тоді по мене прийшли ті самі хлопці. Я забула їх імена, хоча вже знала їх. Вони мабуть знали пароль, що так легко випустили мене з квартири. Весь день я почувалась жахливо. Я гадала, що Рафаель повернеться, бо він нічого мені не сказав. І також весь день я думала про ту голу частину його, яку встигла побачити. Я втримала свою гордість при собі, щоб не полізти пальцями між ніг від спогадів про його тіло. Не вірю, що він такий спав поруч мене. І мене це дуже злить. Він дуже багато собі дозволяє. Можливо мені огидно спати із ним, чи він про таке навіть не замислювався?
Того ж вечора мене відвели в квартиру для гостей. І я нарешті побачилась з дівчатами. Вони розповіли, що весь день гуляли Сицилією, і я пробувала так явно не заздрити їм, доки вони переповідали все. Вони пообіцяли взяти мене із собою наступного дня.
І щоб мене випустили з квартири разом із ними, ми всі троє кричали і били стільцями об двері.
Мені не соромно.
Це запропонувала Афіна.
Ми всі погодились. Я ненавиджу, коли мене контролюють ось так. Я сподівалась, що буду більш вільніша в ці дні. Тепер самій смішно від своїх сподівань.
За нами ходило щонайменше шість людей. Я думаю, що по дві людини на кожну із нас. Виявилось, що за мною наглядають ті самі два чудові охоронці, яких я тепер навіть не соромлюсь. Але я образилась на них, коли вони промовчали на моє запитання про те, куди поїхав Рафаель. Ще один охоронець слідкує за Лієссою. Вона єдина, за ким не потрібен охоронець. Вона ні разу не відходила від нас, хоча це зовсім на неї не схоже. Таке відчуття, що вона остерігалась чогось. Я весь день збиралась запитати в неї, що ж сталось, але так і не зробила цього.
Найбільше охоронців дісталось Афіні. Ми цікавились, чому саме їй, адже це я майбутня дружина Рафаеля, але нам відповів тільки один - хлопець, що охороняє мене. Він сказав, що так вирішив Ланс Фуеґо задля безпеки людей, які проходитимуть повз нас. Ми з Лієссою розреготались, хлопець зніяковів, а Афіна послала їх всіх на три букви. Вона навіть попробувала побігти вперед, а потім різко зупинилась. Охорона повторила за нею. Тоді вже й вона реготала.
В той день ми знайшли багато чудового одягу, який збираємось випробувати в Сицилії.
Ввечері Афіна плакала, бо їй здавалось, що вона має жахливий вигляд. Ми її підтримали. Мені шкода цей її період, коли вона зациклена на одному чоловікові. Насправді я не проти, щоб Афіна була закоханою в Ланса. Він дуже розумний і сильний, хоча й бісить мене, бо завжди розмовляє з Рафаелем. А тепер мене й сам Бласхес дратує. От як тільки побачу, я буду просто ігнорувати його присутність. За три дні він міг написати хоча б одне повідомлення. Та навіть дозволити охоронцям повідомити мене, де ж він зараз. Я було навіть захвилювалась, а потім нагадала собі, що він Бласхес.
В останній день нашого спокою охоронці відвели нас до бутику з весільними сукнями
Вони не хотіли залишати нас там самих навіть тоді, коли консультантка настоювала на своєму.
Тільки тоді, коли я пригрозила їм, що роздягнусь, а Афіна знімить це на телефон, вони послухались і залишились при вході.
Вони знають, що Бласхес здере з них шкіру за це. Судячи з того, як він поводив себе, коли я танцювала з одним, а недавно й з іншим чоловіком ясно видно, що він власник. Так ще й ревнивий. Я думала, що я одна така ревнива, а як виявилось...
Охоронці не дозволили зайти ні одній людині, доки я міряла шість суконь, які мені приносила сама жінка.
Вона сказала, що підбере мені найкраще, адже зі мною охоронці.
Вона подумала, що ми три сестри. Ми й не сказали їй, що це не так. Вирішили, що ми справді схожі на трьох сестер. Коли вона принесла останню білу сукню, а я її одягла - в мене зупинилось серце. Я ще ніколи не бачила себе в чомусь такому чудовому, якою є ця сукня. Ціна виявилась дуже дешевою.
Спершу я здивувалась, а коли вона ще й сказала акційну ціну, бо ніби сьогодні свято, я взагалі вражено роззявила рот.
Все пройшло ідеально. Ми купили сукню і добрались до пентхаусу без пригод.
Це були найкращі дні з того часу, як ми домовились із Бласхесом про одруження.
Наступного ранку мене збудили водою в обличчя. Я почала задихатись, а дівчата викинули мене з ліжка.
Ми спали разом. Троє. На одному ліжку. Це було доволі зручно. Я була впевнена, що не висплюсь, та це не так. Я почуваюсь так добре, що не може бути краще. Можливо це тому, що мені прилетіла холодна вода в писок.
-Ви здуріли? Куди ви мене тягнете? -кричу до них.
Дівчата по обидві руки закинули мене до ванної і роздягли.
Я їх не соромлюсь. І вони не соромляться мене. Афіна ще з дитинства ходить голою переді мною коли їй заманеться. А я просто мию тіло в ванній, доки вона може чистити зуби поруч. Це нормальне явище. Коли ми зрозуміли, що Лієсса така ж сама, то і її перестали соромитись.
-Ти повинна вимити тіло і голову. Сьогодні ж весілля.
Афіна скидає всі бальзами, які накупила в магазинах Сицилії.
Лієсса натирає моє волосся, а Афі розливає блискучу рідину на моє тіло.
-Я не немічна. Нагадую, якщо часом ви забули.
-Просто дозволь нам зробити з тебе богиню.
-Дякую. Але не варто було. Я завжди богиня.
Лієсса дає мені щиголя в ніс і морщиться.
-Моя найкраща подруга виходяить заміж. І тут ще й не просто за свого задрипаного колишнього. Першого, чи п'ятого, не має значення. А за директора нашої компанії.
-Це як мінімум. Він Капо Ла Стідди, лялечко. І ти дозволиш йому робити все із цим чудовим тілом, беручи взамін його, чи не так? -додає Афіна і лукаво плескає мене по сідниці, поки оголена я стою в цій клятій ванні.
