Наперекір дружбі - Юліанна Бойлук
Коли приїхав до сестри, довелось тимчасово забути про все це і вирішувати більш нагальні проблеми...
Цікаво, скільки ж вони не платили, що їм хочуть все відключити... Хоч би моєї зарплатні вистачило.
Коли підійшов до під’їзду, почав дзвонити в домофон, але виявилось, що їх квартира від нього відключена, і додзвонитись до них через нього було неможливо.
Я подзвонив Ліні і попросив, щоб вона спустилась. Вона вийшла практично одразу, впустила мене до під’їзду, а потім і до квартири.
Як тільки увійшли до передпокою, сестра обійняла мене і знову розплакалась. Її плач одразу почала наслідувати моя племінниця. Ліна схаменулась і пішла брати ту на руки.
Племінник також вийшов до нас. Коли Ліна тримала на руках дочку, то малий намагався схопити її за ніжку. Коли в нього це виходило, малеча починала ревіти ще сильніше і через весь цей плач ми хвилин п’ятнадцять так і не могли почати розмову.
Я любив племінників, але у Ліни вони постійно кричали... Не знаю, я ж жив з маленькими дітьми, бо ж наші молодші сестри були дійсно крихітками, коли ми з Ліною вже були достатньо дорослими, і з нашими сестрами такого крику ніколи не було.
Крім того, Ліна постійно підвищувала голос на сина, щоб той не чіпав свою сестру, він ображався і починав галасувати, вона кричала ще сильніше, потім всіх перекрикувала мала... І так по колу.
Я спитав Ліну, де документи та її чоловік. Вітька виявився на нічній зміні і, як він виразився, ніяк не міг приїхати.
Вона простягнула мені документи. Сума була дуже неприємна, понад тридцять тисяч. Я був впевнений, що це не платили вони вже дуже і дуже давно.
Погортавши всі папірці, побачив, що для того, щоб все знов включили, треба заплатити як мінімум двадцять тисяч одним платежем.
Мене злило, що ані Ліна, ані Віктор, зовсім не думали про наслідки своїх дій не тільки для себе, але й для малих.
Але скільки б я їм не говорив, все одно нічого не зміниться. А кинути напризволяще своїх племінників я не можу, тож доведеться завтра просити начальника видати мені не тільки аванс, але й частину зарплатні... Чорт. Я тоді точно не зможу винаймати квартиру...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
