За межами кохання - Тетяна Калинова

    - Привіт    Кет! - мене    зі   спини    обіймає    Ітан.     Звільняюсь    від   його    обіймів.  - чого    ти   тут       стоїш?  Ходімо. - і    за    руку    тягне     мене    до    компанії     друзів,     спочатку    спробувала    вирватись,    та    коли     на    нас     звернула     увагу    його     компанія,     перестала     впиратись     і     пішла    з    ним.     - Дивіться    кого    я    знайшов.    

      - Привіт    Кеті. - привіталась     Мінді.  Кевін     мовчки    дивився    на    мою    руку ,    яку    досі    тримає    Ітан    і     знов    його    очі    спалахнули    гнівом.   -    Ти    б     хотіла    спробувати    займатись     черлідингом?    Я    можу    взяти    тебе    в    нашу     команду,    якщо    хочеш. -    яка    честь.    Невже     вона     думає    ,    що   мене    цікавить,     напівголою    стрибати    і    показувати    свій    зад.    Щойно    хотіла    відмовитись ...    

    - Вона    вам    не    підійде. -    нарешті    вклинюється    Кевін. -    потрібно    гарно    і    пластично    рухатись.     А    вона    дерев'яна.    -   чого?   

     - Ах    ти     ж    скотина! -    вирвалось    українською.   

     - Що? -   перепитав   мене.

     - Кажу    що    згодна    спробувати.   

     - О.  Клас.  Тоді    завтра    після    четвертої    пари ,    ми   з    дівчатами     будемо    тебе    чекати    в    спортзалі.   

     - Ти    зараз    додому? -    запитує    Ітан.   Киваю.  -    Давай    я    тебе   відвезу.    

     - Вона    їде     зі    мною. -    каже   Кевін.    Цього    ще    не    вистачало...    

      - Дякую    Ітане.    Буду    дуже    вдячна. -    відповідаю .    Той    посміхається    і    веде    мене    до    свого     автомобіля.     Я     не    хотіла     їхати     з     жодним     з    них,    та     краще    вже     з    Ітаном,    ніж    з     цим    бовдуром.     Він     мене     просто    до     сказу     дратує.      Зараз     розумію,     що    я    б    сама    мабуть     була   не    проти  , якби      мама    з    Браяном    розійшлись,     тільки    для     того,     щоб    не     бачити     більше     цього     самовпевненого    павича.    Але     мама    така    щаслива...    Я     б    ніколи    не     змогла     стати     на    заваді    її     щастю.     Замислившись    я    навіть     не    зрозуміла  ,    що    ми    їдемо    не    туди .    Ітан    везе    мене     не    додому.   

     -  Ітане,    Куди    ми    їдемо.    Ти    ж    обіцяв     відвезти    мене   додому.   

      - Не    хвилюйся    крихітко.    Заїдемо    в    одне    місце ,    а    після    я    тебе   відвезу.    

     - В     яке    ще    місце? -    Я    починаю     не    на    жарт    хвилюватись.    Чому    він   без    попередження    мене    кудись    везе?    

    -  Ти     подобаєшся    мені    Кеті,    я     б    хотів    з    тобою    ближче    познайомитись.    -    оце     заявочки.   

    - Зупини     автомобіль.   

    - Ти    чого    мала?   

    - Я    не     хочу      з    тобою     ближче    знайомитись.   

    -  Ти    жартуєш?     Мені    ще     ніхто    не    відмовляв.   

    - Значить    я    буду    першою.    Зупини    автомобіль,   негайно.    

    - Якщо    ти   мені    відмовиш,   пошкодуєш.    

    - Як    ви    мене    дістали    своїми     погрозами.    Зупини     автомобіль     і    йди     до    біса,    Ітане.   -   він    різко    зупиняється.    

    - Пішла    геть   дурепо.    Чекай   проблем.   - виходжу    з    автомобіля    і     намагаюсь     заспокоїтись .    Моє    тіло    тремтить    від     злості .     Я    навіть    не    знаю    де   знаходжусь .     

       Роблю     те ,    що    потрібно     було    зробити    з     самого     початку ,    викликаю    таксі    і   їду    додому.      Настрою    немає    взагалі ,    хоч    я    не    знала    нормально    цього    хлопця ,    та    мене    дуже     засмутила     його    поведінка,     його    відношення    до   мене ,    наче    я     якась   дівчинка    за    викликом.     

     Приїжджаю    додому    і       розумію ,    що    всі    вже    вдома,    навіть   Кевін  ,  як   не   дивно.    Сьогодні    в    нас    виявляється     сімейна     вечеря    і    в     батьків     є    якась    новина.     Підіймаюсь    в    свою    кімнату,     щоб    перевдягтись ,     та    щойно    знімаю    кофту,    як   в    кімнату    вривається     Кевін.     

    - Де    ти    була    так    довго?    -   хапає   мене    за    плечі.    -    ти    була   з    Ітаном?    

   - Відчепись    Кевіне.  -   кричу  .-    Та   що    ж     ви   всі    від    мене    хочете?    

    -  Відповідай.    Ти    була    з   Ітаном? -  запитує    ще   раз ,   наче    не    чує   мене. 

     - Так.     Я     була    з    Ітаном.     А    тобі     що? -    він    відштовхує    мене   і    дивиться    з    якоюсь     відразою.    

    - Шльондра. -   каже    і    буквально     вилітає     з    моєї    кімнати.     

     - Хворий.  -   кричу.     Чому    шльондра?    Він    що    вирішив  ,  що    я    спала   з   його    другом?     Як    мене    всі    дістали.   

     Коли     я     спустилась,    всі     вже    сиділи    за     столом    і    чекали   лише    мене.    

    - Діти.   -    підіймається    Браян . -    ми   з    Ені    хотіли    вам    повідомити,    що   ми    вирішили    одружитись.   

   - Твою    ж   матір!    -   гаркнув    Кевін     собі    під    ніс.     Не    знаю   чи    почули    батьки,    та    я   почула    чітко.    

   - Весілля    буде     через   місяць. -    продовжує   Браян.    

    Ну     що     ж ,    це    логічно .   Я    на     відміну    від   майбутнього    зведеного   братика ,    не   здивована.   Братик    чорт   забирай...    Хай    мене    покрасять...