За межами кохання - Тетяна Калинова

    Сьогодні   Браян    вперше    везе     мене   до    універу.    Я    трохи   нервую...   точніше    я    добряче     нервую.    Кевін   поїхав   ще   до    сніданку ,   мабуть    втік,    щоб    батько   не    примусив    його    мене   відвезти.    Вчора     ми     з   ним    взагалі    не    бачились ,    він     повернувся   додому    пізно   ввечері ,   я    чула     як   гримнули    його    двері.     Коли    я    прокинулась    вранці    після    вечірки ,    Кевіна   вже    не    було ,   як     і    не   було    в     будинку    й    сліду     від     вечірки.   Все    чисто .   Невже    він    сам   прибрав     весь    безлад     після     своїх   друзів...

     Після   підписання    кількох    документів ,    я    попрощалась    з   Браяном    і   пішла    на   першу    свою   пару    в    цьому    університеті.    Хочу    сказати,   що   одногрупники   з    цікавістю   прийняли    новеньку   з   іншої    країни.    Мене    розпитували   про    життя     в    Україні ,   про  навчання   і    тому   подібне.    Хоч   я    не   звикла  до  такої    уваги ,   та    мене   це    не    напружувало,  а   навпаки   було    цікаво   з    ними    спілкуватись.    З     першого    ж    дня   в    мене    здається   з'явились    друзі .   Особливо    мені   сподобалась   одна   дівчина ,  Дейзі.   Ми    з     нею   на   всіх   парах    сиділи   разом. 

        На   обідню    перерву,   ми    з    Дейзі    і   ще    з    кількома      одногрупниками   пішли     в     їдальню.   Тут   все   зовсім   по   іншому ,    не    так    як    я     звикла,    тому   з    цікавістю    роздивляюсь   все   навкруги,    поки    до    їдальні     не    заходить   Кевін   в     компанії    Ітана,   Тома   і   ще   кількох    хлопців.   Вони   поводять   себе   так ,    наче    вони   тут    господарі    світу.

    -  Ось   і    місцевий    принц     зі    своєю   свитою.  - показує   на     компанію    Дейзі.  -  Той    що   посередині ,   чорнявий ,  це  Кевін    Джонс ,   капітан   нашої  баскетбольної    команди   і     найбільша    зірка    універу.  За     ним   тут    всі     дівчата    сохнуть.  -  Ну   тепер   хоч   зрозуміла   його   поведінка ,    він   звик ,   що   йому   все    дозволено.    Самозакоханий   ,   пихатий   індик. -    Поруч    Ітан   і    Том ,   вони    його    найкращі    друзі    і    теж   в   баскетбольній    команді.    Цю    трійку    краще   оминай    стороною .   Для    них   дівчата ,   це   так  ,  для    розваги   на    один-два  рази.  

     -  Мало   того ,   раніше    вони   навіть   ставки     робили   на   якусь    дівчину  ,   щоб    перевірити   хто   з   них    крутіший.   -   продовжує  Мері . -   У    Кевіна     є    дівчина,   Мінді .  

    -  Вона  не    зовсім    його    дівчина .  -  перебиває   знов   Дейзі.  -  вона   просто    проходу   йому    не   дає   і    так   як   Мінді    капітан    черлідирів ,   теж    найпопулярніша     дівчина   в   універі  ,   вони    час    від   часу   зустрічаються.  До-речі    її    теж    краще    обходити    стороною.   Ще   те    стерво.  

    Куди    я    потрапила?    Лунає   в    голові   запитання.  Оце   так    пощастило   мені    вляпатись.  Сама   не   розумію   чому,    але   вирішую    промовчати,    що   обходити    їх     всіх    стороною    у    мене    не    вийде.   

      Компашка    на    чолі    з    Кевіном    сідають    за     стіл    посередині    їдальні.    Тільки    зараз     розумію,    що    це     єдиний     стіл,    який    стояв     повністю    вільний.    Тобто    це     постійне     місце     зірок    університету    і     простим    смертним    до     нього    навіть    підходити    зась.    Кевін     сівши    на    своє    місце,    оглядається    навкруги,  та   коли   наші    погляди    зустрічаються  ,   по    моїй    спині      біжить    холодок    від    того,     з     якою     злістю     він     на     мене     дивиться.     Бррр!    Та    що    не   так    з   цим    хлопцем?    Чого    він   до    мене    причепився?      Кевін    дивлячись    мені    в   очі ,    демонстративно    проводить    великим    пальцем   по    шиї,    показуючи    що    мені   хана.     Я    не   знаю ,   що    на    мене    найшло,     мабуть    набридло    боятись...    Я     підіймаю    до    обличчя    середній    палець    і    проводжу    ним    під    очима,    наче    витераю    туш,    хоч    я    і    не    нафарбована.     Потрібно    було    бачити    його    вираз    обличчя...    Спочатку    його    брови    від    здивування    поповзли    вверх,   видно    не    очікував    від  мене    такого  ,   а    потім    очі    загорілись     пекельним    полум'ям.      Він    так    різко    піднявся    з    крісла,    що    воно    відлетіло    на    кілька   метрів     і     стискаючи    кулаки  ,   мало    не    біжить    в    мою    сторону.    Все.    Мені    здається    капець.    Мій     перший    день    в    університеті,      виявиться     останнім     в    житті.     Та    цей    псих    на     щастя     минає    наш    столик    і      виходить      з    їдальні.    Хух.   Видихаю.     Здається    весь    цей    час,    я    взагалі    не    дихала.   

      Далі    все     минає     спокійно.     Мені     подобаються    викладачі     і     методика    викладання    в    цьому    навчальному    закладі.     Також     подобається    група    в    якій     я    навчаюсь .     Є    звісно    кілька    одногрупниць ,    які    косо     дивляться,    та    мені    на    них    байдуже.     Я    думала,    що     буде    гірше.   

     Після    пар    ми     з     Дейзі    виходимо    на    вулицю    і    прощаємось    до     завтра.     Браян    казав ,    що    я    буду     їздити    до    універу    і    з    нього    з    Кевіном,     та    у    мене    немає    бажання ,     знаходитись    з    цим    скаженим ,    в     одному   автомобілі.      Дістаю    телефон    щоб    викликати    таксі,    та    мене    відволікає    сміх    на    стоянці    для    студентських    автомобілів.        Ну    звісно,    хто    ж    ще    там     міг   бути?      Біля    своєї     чорної     FERRARI      стоїть    Кевін,    на    його    плечі    висить    Мінді  ,   а    поруч    ще    кілька   студентів .