Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

      -  Але   чому   ми  тут?

      - Закрий   очі. -  попросив    Діма    і    взявши  мене    за   руку ,   кудись   повів.   - Прийшли.   Відкривай.  -  я    відкрила   очі   і   мені    одночасно  хотілось    і   сміятись     і    кричати     на  нього.

      -   Шлюбна   ніч   на  сіннику?    Діма ,   ти    взагалі    нормальний?   -  обурююсь.   Він    постелив      на  сіно   покривало  і    почав   мене    роздягати.

      -  Не   психуй    пантеро ,  гарантую  ,  що   такої    шлюбної    ночі  ,   не   було    ні  в    кого   з   наших    знайомих.   

      - Звісно    не   було.  -  кажу   і    розстібаю    ґудзики   на    його    сорочці.

      -  Нехай   я   тільки   друзям    розповім  ,   можна   буде   такий    сінник   в    місті    забабахати   і   будемо    бабло   косити. -  сміємось    і   Діма   потягнувши   мене   за   собою  ,    лягає  на  покривало.     

       Ми    були   на    сіннику   до   самого   ранку ,   добре     що   Діма   все    продумав   і   взяв    пледи    щоб   накритись.    Він   мав   рацію...   Такої    шлюбної    ночі ,    точно   ні   в   кого   не   було.     

      -  Я   кохаю   тебе ,   моя   кішечко.   -   це   перше  ,    що   я   почула    прокинувшись.  

     - І   я   тебе    кохаю   мій    хороший. 

               *********************       

     Хоч    ми   з   Дімою   ,   всі    ці    місяці   готувались    до   пологів ,   та    коли  в    мене    почались   перейми  , я    виявилась   не    готовою...   В   мене   почалась   паніка ,    та   на   щастя  ,   в   коханого    вийшло   мене    заспокоїти .   Хоч   ми   й   домовлялись   ,   що    Діма    не   буде    присутнім    на   пологах ,   та   в    останній    момент  ,   він    передумав   і    був    весь   час   зі   мною,   тримав  мене   за  руку   і    намагався    підтримати.   Бідний ,   наслухався   від   мене  ...  що  все   через    нього ,  що   я   не    хочу    його   бачити ,  що   якщо   він     захоче   коли  небуть ,  ще   одну    дитину ,   буде   народжувати   її    сам.     А   він    все   слухав   і    з  усім   погоджувався ,  не    відпускаючи   моєї   руки.   

    Коли   ми   вперше   почули   плач    нашого    сина ,   я     заплакала    а    Діма   поцілував    мене   в   чоло   і    прошепотів.

     -   Дякую   кохана    за   сина.  Ти   молодець.   Я    вас    обожнюю.  -  я   тільки   зараз   глянула   на   нього   і    побачила  ,    що   в  нього  теж    повні    очі     сліз.   Він    теж    молодець ,   стійко   витримав  і   мої    пологи    і    мою    істерику.

     -   Я   кохаю   тебе , Діма.   Дякую ,   що   був    зі   мною.  

      Коли    нас    з   Ромчиком     відпустили     додому     з     пологового ,    нас    зустрічали    всією    родиною.   Після    чого ,    всі     поїхали     до    нас    додому,    святкувати.       

     Біля     нашого    будинку ,    мене    чекав    сюрприз...    З    величезним    бантом     і   надписом    "Дякую    кохана    за     сина",     під     під'їздом    стоїть    білий     BMW.     Я    з     недовірою    подивилась    на     Діму  ,    який     широко     посміхаючись,    ствердно     хитає    головою    і   обіймає    мене.   

     - Це    мій    тобі    подарунок    за    сина,    кохана.  

      Ми    так     і     не    поїхали     за     місто     до     Шевченків     після     пологів,     як   планували  ,   тому    що    по-перше  ,   наш     Рома     достатньо     спокійний     хлопчик ,    золота      дитина   ,   а     по-друге   ,    тому     що     Діма     мені    в    усьому    допомагає.     На    перший     час    він    взагалі    взяв     відпустку ,     щоб       постійно     бути     з    нами.     Я    навіть     подумати     не     могла ,   що     Діма     буде     таким    хорошим     батьком     і     таким    чудовим     чоловіком. 

      Через    три  роки ,    я   знов    завагітніла,    та   цього    разу ,   ми  з   Дімою   верещали    від   радості ,  дізнавшись   про   це.    Всю    вагітність     він    носив      мене    на     руках   і    виконував   будь-які      забаганки.    В     нас    народилась    донечка ,  Олександра.      

    Сьогодні     до   нас   в  гості   ,   прийшли   Ліна    з   Машкою    і    маленьким   Платоном.    Поки   Діма   в   дитячій    грається  з   дітьми,   ми    з  подругою ,    сидимо  на    кухні    і  п'ємо   чай.

       -  Ну ,   розповідай,    що   там   в   тебе    такого    страшного    сталось?   -  запитую   її.

       -  В   Дем'яна    нова    секретарка ,   типова    лялька  "Барбі",     з   накачаними    губами ,   буферами   і    тому   подібне. -  відповідає   Ліна    і    починає   викручувати   собі    пальці   від   нервів.

       -  І    що?   Дем'ян  обожнює    тебе ,   невже   ти   цього   не    бачиш?  

      -  Та   бачу ,   але   зі    своєю     ревністю  ,   нічого    зробити    не    можу.    Постійно    думаю ,   що   в   якийсь    момент ...   -   вона   важко   видихає.  -  Як  ти  з   цим    борешся?     

      -  У   вас    в    ліжку  ,   все    добре?  -    вона    киває. -   Ось.   -  підіймаю    вказівний   палець   вверх.  -   Я    раніше   теж   парилась   з    цього   приводу,    хвилювалась  ,   скандалила     коли   бачила  ,   що   він   дивився    на   іншу  жінку.   А     потім     почула    розумну   річ    і   заспокоїлась.

     -    І    що  ж   це    за    річ?

     -   Всі    чоловіки   одинакові,   вони    завжди    дивились    і    будуть   дивитись  на   гарних   жінок  ,   як   в   принципі   і    ми  ,   завжди    оцінимо   гарного   чоловіка ,   така    природа...   Та  суть    у    тому  ,   що   де    б   твій   чоловік    не    набирався    апетиту  ,    головне,   щоб   їв    він    вдома.    Якщо   в  вас    з   сексом   все   в     порядку ,   значить    твій   чоловік ,   їсть   вдома.  -   ми    почали    голосно    сміятись  і    до  нас    на   кухню  зайшов    Діма.