💙💛 Класика💙💛 Зарубіжна література💙💛 Дитячі книги💙💛 Сучасна проза💙💛 Фантастика💙💛 Детективи💙💛 Поезія💙💛 Наука, Освіта💙💛 Бойовики💙💛 Публіцистика💙💛 Шкільні підручники💙💛 Фентезі💙💛 Блог💙💛 Любовні романи💙💛 Пригодницькі книги💙💛 Біографії💙💛 Драматургія💙💛 Бізнес-книги💙💛 Еротика💙💛 Романтична еротика💙💛 Легке чтиво💙💛 Бойовик💙💛 Бойове фентезі💙💛 Детектив💙💛 Гумор💙💛 Езотерика💙💛 Саморозвиток, Самовдосконалення💙💛 Психологія💙💛 Дім, Сім'я💙💛 Еротичне фентезі💙💛 Жіночий роман💙💛 Сучасний любовний роман💙💛 Любовна фантастика💙💛 Історичний роман💙💛 Короткий любовний роман💙💛 Детектив/Трилер💙💛 Підліткова проза💙💛 Історичний любовний роман💙💛 Молодіжна проза💙💛 Бойова фантастика💙💛 Любовні романи💙💛 Любовне фентезі💙💛 Інше💙💛 Різне
всі жанри
Свіжі відгуки
Таміла
29 вересня 2024 17:14
Любовна фантастика - це топ!
Моя всупереч - Алекса Адлер
Василь
23 вересня 2024 12:17
Батько наш Бандера, Україна Мати…
...коли один скаже: Слава Україні! - Степан Бандера
Анна
5 липня 2024 12:37
Джеймс Олiвер просто класний автор книг. І до речі, класний сайт. Молодці
Бродяги Пiвночi (збірник) - Джеймс Олiвер Кервуд
Юрій
7 червня 2024 13:40
Чудовий приклад якісної сучасної української книги!👍
Лис та інші детективні історії. - Мирослав Іванович Дочинець
Сайт україномовних книжок » 💙💛 Сучасний любовний роман » Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

Читаємо онлайн Моя дика пантера. - Тетяна Калинова

     - Не    знаю ,    спершу    треба    поговорити    з    Настею ,   далі    будемо    бачити.    А    як    би   ти    відреагував  ,    якби    Ліна    сказала ,   що    вагітна? 

    - Чесно?    Я    б     точно    зрадів.    Я     обожнюю    Машку ,    її    доньку  ,   хоч    вона    мені   не    рідна    і   я    б    хотів ,    щоб    у    нас   народилась    ще    наша    спільна    дитина.    Тому  ,   я   не   дуже    розумію   твоєї   паніки .

   - Я    сам    не    розумію  ,   чого    саме   я    боюсь,     мабуть    змін,   відповідальності .  Я    боюсь   не   впоратись.   Просто  ,   все     відбувається  надто   швидко.    Я   щойно  вирішив  спробувати  побудувати  стосунки  з  Настею,   а   тут,   відразу    дитина.     Я    не   знаю.   Я     просто    розгубився.     В     голові   каша.   Тому     й  хотів  поговорити.

   - Ну    дивись,    варіантів    у   тебе    два :    або     ти     залишаєшся    з    Настею    і   ви    разом    створюєте   сім'ю ,  народжуєте    дитину  ,    або    ти    через     страх     щось   змінити  ,   втрачаєш     Настю    і    за   бажанням ,   будеш    іноді    бачити    свою    рідну   дитину.    

    - Я    не    хочу    її    втрачати ,   тому     другий    варіант ,   взагалі    не    варіант.     

    - Тоді  ,     більше     немає    про    що    говорити.  - посміхається     Дем'ян. - Якщо    чесно ,  я   за    тебе    дуже   радий.    Сподіваюсь    ти    зробиш    правильний    вибір    і   у    вас    все    буде      добре.    До    речі    де    зараз    Настя?  

    - Я    не    знаю ,    вона    приїхала   на    офіс,    теж   перелякана    і    засмучена  ,  ввела     мене    в    транс    своєю    новиною    і    пішла.     Мабуть    вдома.    

   - А    ти    що    їй   сказав?   

   - Нічого,   взагалі    нічого ,    я     тоді    не    міг    говорити.   

   - Ну    в    даному    випадку  ,    мабуть     це    краще  ,    ніж   розповідати    їй    про    свої    страхи    і   сумніви.    Так    що ,     їдь    додому  ,   вам    треба    поговорити .   Думаю    їй    важче    ніж    тобі.   

     Дем'ян    має    рацію  ,   я    егоїст,    навіть    не    подумав    про    те,    як    зараз    Насті ...    Я    бачив    її    стан    і    замість    того,   щоб    поїхати    додому ,    поговорити    з    нею    і   заспокоїти  ,   сиджу    тут    і   мотаю   соплі     на   кулак ,    бо    мені    страшно.    Який    з    мене    батько ,    якщо     я    і    чоловік    нікудишній  .    Але    сподіваюсь    разом    ми    впораємось.    

    - Дякую    Дем .   Я    мабуть    поїду. -    кажу   і    підіймаюсь   з   місця .-  Зачекай,    а    що    ти   хотів  розповісти? - запитую    згадавши  ,    що    він    теж    хотів   поговорити.  

    -  Зараз    не    до   того    Діма.    Тобі     потрібно    поговорити    з   Настею  ,    так    що    біжи.    Давай    брате,    успіхів. - йду   на   вихід   з   клубу.-     І    квіти   купи .  -   Чую   навздогін.

     Купую    квіти   ,   як    сказав   Дем,   сам    би    точно    про    них    зараз    не   подумав    і   їду     додому .   Чомусь    дуже     поспішаю ,    наче    можу    не   встигнути.     

Заходжу    в    квартиру   і    мене    зустрічає   тиша.   

    - Насте? -    кличу   її    і    йду   на    пошуки.     Та    помічаю  ,   що    немає    не    лише    моєї   Насті  ,    але   і   її    речей.    Чорт!    Спізнився.    Вона    зрозуміла    все    по-своєму    і    пішла .   Хоча ,  чого     я    чекав?    Дивлячись    на    мою   реакцію  ,   що     вона    ще   мала   подумати?  Мабуть   вирішила  ,   що   між   нами    може   бути   все  скінчено.   Здається    вона  навіть  щось   таке   говорила ,  що   не   вимагає   від   мене  нічого   і  що   все    розуміє...   Нічого   вона  не  розуміє...   Я    кохаю  її  і   в  будь-якому    випадку ,   залишився   б   з   нею ,   просто ...  Просто   я    не   очікував   цього    і    злякався.   А   вона   це   зрозуміла.    От    телепень.    Телефоную    їй  ,   вона    не    бере    слухавку.    Телефоную     ще    раз ,     знов    та    ж     сама    історія .    Розумію ,   що    вона    поїхала    додому   і     вирішую    їхати    до    неї.    Та    щойно   підходжу    до   дверей ,  на    мій    телефон    приходить   повідомлення.   

 Пантера

    "Не   телефонуй    і    не    приїзди ,    хочу    побути     сама     і   подумати."   

     Дідько!    Про   що   думати   Насте?   Ти    ж    до   ранку   себе    так   накрутиш,    що   страшно    подумати.   Я    ж   і   не  подумав  би   розходитись ,   просто   не очікував   так  швидко   стати   татом...   Тато.  Хм.   Сподіваюсь ,  Настя    хоч   щось   знає   про   дітей  ,   тому    що   з   мене   толку   мало.   Хоча...    в   мене   достатньо   часу  ,  щоб   звикнути  до   цього   і    чогось  навчитись.  Головне  зараз    порозумітись    з   Настею.    Дуже    хочу    поїхати  до  неї  зараз  ,  заспокоїти   і   сказати,   що   я   з   нею,   що  вона   не   сама...    Але    можливо    їй   дійсно    потрібно    побути  на    самоті.    В    мене    ж   є    час     до    завтра  ,    щоб    придумати    правильні    слова   і    правильні    дії.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
Відгуки про книгу Моя дика пантера. - Тетяна Калинова (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: