Мій найкращий ворог - Ірен Карк

Нік

Інга мирно спить на сусідній подушці. Її груди піднімаються у такт спокійного дихання. Вверх вниз. Я залипаю на цьому видовищі. А потім важко зітхнувши, накриваю її апетитні форми тонким простирадлом. Дівчинці треба поспати, а в мене від цього видовища починає зривати дах. Вона мій власний сорт героїну! Поруч із нею я не можу себе контролювати. Чорт його знає, що вона творить зі мною! Ніколи ніхто не чіпляв так, як вона. Просто механічний секс для зняття напруги. Жодних почуттів та емоцій. А поруч із нею я повністю втрачаю контроль.
Сказати, що досвіду у неї багато, так немає. Начебто прості і невинні рухи заводять мене з напівоберту. Я хочу її постійно. Навіть коли був розлючений, не зміг із собою впоратися.
Знаю, вчинив із нею як остання мерзота, але мій внутрішній звір просто вирвався на волю і контролювати його я більше не міг.
Обережно, щоб не розбудити, я вийшов зі спальні. Підхопив цигарки і вмостився на кріслі біля басейну. Здійняв очі до темного неба. Зірок не було.
Я зробив глибоку затяжку і перевів погляд на нічне місто. Руху практично не було. Лише іноді проїжджали одна-дві машини. У таку глибоку ніч усі мирно спали у своїх ліжках. А ось мені не спалося.
Я втратив сон ще того дня, коли дізнався, хто насправді з маніакальною завзятістю ламав мені всю гру…

Декілька днів тому…

Дівчину забрала медсестра здавати чергові аналізи. Стан у нас обох значно покращився, її присутність лікувала мене краще за будь-які ліки. Я навіть відмовився від знеболювання, її ніжні губи змушували забути про будь-який біль. Я пропав у цьому дівчиську. Навіть сам визнав це. Мені вона була потрібна як повітря. Тільки поряд з нею я почував себе по-справжньому живим.
І хоч маленька вже виглядала практично здоровою, лікар все одно наполіг на додатковому обстеженні. А я і не проти, краще зайвий раз перестрахуватися.
Дзвінок мобільного застав мене якраз у той момент, коли я вийшов з душу.

-Кір, як справи? - радо привітав я його. Але з радістю я поквапився, варто було почути його похоронний голос, зрозумів справи- погань.

-Хуйово справи, брат. Знаю, що тобі зараз хвилюватися шкідливо, але набрати мав... - Кір важко зітхнув, а я вже знав, що почую, - він відмовився. Сказав, що з’явився новий гравець. Платить набагато більше. Навіть Аліска прифігіла. Кричала на нього ... взагалі сильно злилася. Але він чітко сказав: «Дружба дружбою, але у бізнесі важливіше виграти». Коротше послала вона його в пішу еротичну. Але перед цим все ж таки змогла вибити хтось замовник. Нік, це знову та сама баба, хоч і працювала вона через якогось хера. Я ніхуя не зрозумію! Ти там що, недотрахав якусь тьолку, що вона розлютилася і мститься тобі? Якщо так, то раджу тобі згадати, хто вона!

-Не неси херні! - я стиснув телефон у руках до тріску. Я звичайно чогось такого очікував, але не думав, що спрацюють так швидко. Вже кілька днів думаю про те, хто це може бути, - Кір, я ось що подумав. А якщо це не хтось із знайомих. Що, якщо в гру вступив новий гравець?

-Поясни, - не зрозумів друг.

-Дивися, всю схему знали тільки дві людини: Авдєєв і мій ... батько, - мені все ще важко було називати його так - Михайло нікому не довіряв і тільки перед смертю поділився зі мною своєю інфою, а що якщо Авдєєв зробив так само? Може він звичайно і не збирався вмирати, але думаю на такий випадок він мав варіант. Чужому він би точно не довірив, а от близькій людині міг.

-Дружина його давно померла, коханки були лише одноразки. Не думаю, що він довірився б комусь із них. Почекай. У нього ж була дочка. Правда її тут ніхто не бачив давно, - вигукнув він, - ти думаєш, це вона новий гравець?

-Сам подумай, Авдєєва вбивають, а ми ніхуя не можемо вийти на його людей. Але тут зʼявляється якась баба і не просто входить у гру, вона добре знає всю систему. Примудряється не лише підкупити постачальників, а й дістається до моїх покупців. Вона має бути повністю в темі.
Кір ненадовго замовк. Я не квапив його, даючи можливість все обміркувати. Особисто я був абсолютно певен. Вже довгий час намагався розкласти все по поличках, а сьогодні в мене пазл і склався.

-Може ти і прав. Але для чого це їй? Схеми дуже хитромудрі, чого простіше зв'язатися з тобою і продовжувати працювати далі разом?

-А ось тут ти не правий. Ми не знаємо, яка в неї була інфа. Авдєєв був мужик тямущий, що коли він уже давно знав з ким ми працюємо, просто вважав за краще грати в мовчанку. Його в принципі влаштовувало все, але може дівчисько його такий стан справ не влаштовував? Якщо вона мала повний доступ до інфи, вона могла вирішити, що ділиться ні до чого і все забрати собі. Що в принципі вона робить!

-А ти ж маєш рацію. Якщо все дійсно так, як ти кажеш, то пазли тепер складаються. Нік, треба дізнатися, хто вона і що знає! Ми багато років у бізнесі, не можна щоб якась шалава зламала нам всю гру! Якщо ми нічого не поправимо, то плакало все, що будували так довго. Я її, суку, з-під землі дістану!
Друг сильно розхвилювався. Жага діяльності вирувала в ньому, але така поспішність могла нам зашкодити.

-Не поспішай, Кір, все потрібно робити акуратно. Постарайся зовсім тихо пробити її. Не забувай, ми можемо помилятися. Тут головне не наламати дров. - спробував охолодити його запал.

-Та точно вона, більше нема кому. Але я зроблю все максимально швидко та тихо. Зараз Артуру наберу, він у мене ні жерти, ні срати не буде, поки не накопає на неї все.

-Добре. І ще, Кіре, давай забирай нас звідси! Нема коли мені в лікарні прохолоджуватися, коли такі справи творяться! - я рішуче підвівся і дістав з шафи сумку з речами, які Кір привіз раніше для мене та Маші.

-Нік, ти впевнений? Тобі ж ще рано, полеж, а ми тут самі,-спробував він переконати мене.

-Ні, я якщо і полежу ще, то вже вдома. Зараз у мене не найкращий стан, щоб бачити пики цих ескулапів з їхніми моралями,- я терпіти не можу, коли мені вказують, що робити, а тут ці потвори тільки цим і займаються.
Кір реготнув: