На уламках щастя - Дана Лонг

– Я так втомився, Віра-а-а, – важко зітхає він.

Його дії настільки несподівані, що я не знаю, як мені реагувати на це. А Рома тим часом починає тертися обличчям об мій живіт і вкривати його поцілунками. Запанікувавши, я намагаюся вирватися, але його руки тільки сильніше стискають мої стегна.

– Рома, не треба, відпусти мене, – я впираюся долонями в його плечі і намагаюся відштовхнути, але в мене нічого не виходить, адже він набагато сильніший.

– Не будь сучкою, Вірка, дай мені трохи тепла. У мене сьогодні був дуже паскудний день, – він стає більш наполегливим.

– Чому б тобі не звернутися до своїх дівок? Упевнена, будь-яка з них із радістю поділиться з тобою своїм теплом.

– Не потрібні мені ці тупі курки, я дружину свою хочу, – він запускає свою долоню мені під кофту і тягнеться до моїх грудей.

Я перебуваю вже на межі істерики. Всіляко намагаюся вирватися з його обіймів, мене починає нудити від однієї думки, що я опинюся в одному ліжку з Ромою.

– Та не смикайся ти так... Згадай, як нам було добре раніше. Як ти стогнала від задоволення, я пам'ятаю...

Раптово він встає на ноги і намагається поцілувати мене. Я відвертаю обличчя, у мене від страху починають текти сльози. Насильство це жахливо, а в мене зараз є всі шанси стати його жертвою.

– Та припини ти смикатися! – Рома хапає мене за плечі і струшує наче ляльку, а потім різко штовхає, і я падаю спиною на ліжко.

Він одразу опиняється зверху і я пронизливо скрикую.

– Та не кричи ти бл.ть! – його долоня закриває мені рот.

У голові судомно крутяться думки про те, як мені вибратися з цього пекла. На мить п'яний Рома відволікається на свій ремінь, у нього ніяк не виходить розстебнути його і я вирішую, що це мій шанс на порятунок. Різко сівши на ліжку, я з усієї сили, на яку тільки здатна, штовхаю його долонями. Рома від несподіванки падає з ліжка, а я, не втрачаючи дорогоцінного часу, встаю і кидаюся в бік дверей. Відчинивши їх, вибігаю в коридор і мчу в бік сходів.

За спиною чується якийсь шум і, вже підбігаючи до сходів, я роблю величезну помилку і обертаюся назад. Рома переслідує мене, і в нього вже майже виходить мене наздогнати.

Раптово відбувається жахливе. Я не встигаю подивитися під ноги, і відчуваю, як підлога йде з-під ніг.

Останнє, що я чую, це переляканий крик Роми, а все тіло раптово охоплює різкий біль.

А далі темрява...