Аромат чоловіка - Валерія Дражинська

Клуб, куди ми приїхали з Лідою і Тимофієм, всю дорогу зберігаючи нейтралітет, мені сподобався. Рівно до того моменту, поки ми не підійшли до друзів Ліди у віп-зоні. Як я і припускала, всі подруги були точними копіями моєї найдорожчої сестрички. Відразу облили мене презирством та завуальованими глузуваннями. Хлопці виявилися більш лояльними. У своїй манері закадрити. Звісно, які не були в парі. Хоча й ті поглядали з цікавістю. Єдиний, хто поводився більш-менш нормально зі мною був Тім. Мені він подобався дедалі більше й більше. Як друг, звісно. Здебільшого з ним я і спілкувалася. Зі столу нічого не брала та не пила. Лише для вигляду тримала в руках коктейль. Пила за барною стійкою, коли відлучалася в туалет. Про всяк випадок вирішила не ризикувати. Компанія то незнайома та не особливо прихильна до мене. Одне погано, Тіма хлопчик і з ним не потанцюєш. Коли я запропонувала, він, з округлими очима, похитав головою. Довелося вирушити самій. Тим більше, тіло, підігріте алкоголем, вимагало руху.

Протанцювавши з півгодини, знову вирушила за барну стійку щось випити. Добре, що танцювальний майданчик великий і ми з подружками та з самою Лідою не перетиналися, хоча зрідка їхня купка миготіла перед очима.

Чекаючи на свій коктейль, я випадково натрапила поглядом на знайому фігурку, що сиділа на високому барному стільці та явно була злегка не твереза. Здивувавшись такому збігу, взяла свій напій та попрямувала до неї.

Опинившись поруч, побачила, що дівчина п'яна не злегка.

- Марино! - покликала її та для вірності трошки потормошила за плече.

- А? - загальмовано повернулася й одразу ж розплилася в щасливій усмішці, - Даночка!

Незграбно злізла зі стільця та потягнулася до мене обійматися, попередньо буквально кинувши на барну стійку склянку з коричневою рідиною та, що дивно, не перекинувши її.

- Як же я рада тебе бачити! - розцілувала в обидві щоки.

Я трохи сторопіла від такого натиску, проте приобняла дівчину у відповідь. Зазвичай п'яні до такої міри люди мені неприємні, але Марина в такому стані була милою.

- Ти тут одна? - уточнила я, допомагаючи їй забратися назад на високий стілець та сама влаштувалася поруч.    

- Взагалі зараз одна. Відлучилася потанцювати типу. А так... з... чурбаном байдужим, - тяжко зітхає та її обличчя в мить набуває сумного виразу, а в очах проступають сльози, - Він мене звільнив. Уявляєш? І знаєш чому?

Про кого йдеться я здогадувалася, а тому просто кивнула головою. Кілька секунд дівчина пильно розглядала мене. І все ж одна сльозинка покотилася по щоці. Навіть якось красиво вийшло. Як у кіно.

- Не важливо вже! Сама винна, - нарешті відмахнулася вона.

Гаразд, почнемо з далека. Принаймні, тут цікавіше буде, ніж за столиком зі столичними мажорами.

- Як ти тут опинилася? Тобто ви. Теж на день народження Ліди прийшли?

- Що? - засміялася дівчина, - Це Лідка тут постійно крутиться в надії зачепити Руслана Сергійовича. Тому й святкувати сюди приперлася. Але я тобі так скажу - згубна це справа. Не потрібен йому ніхто. Він навіть не людина. Серця в нього немає, - нахиляється до мене та довірливо шепоче на вухо, до цього вона говорила досить голосно, перекрикуючи музику, - Знаєш, мені здається, я розгадала його таємницю.

- Яку? - так само шепочу їй на вухо.

- Йому в дитинстві орган вирізали, - ствердно киває головою та робить великий ковток зі своєї склянки.

- Який? - я прибалділа, ось це фантазія гуляє у людей напідпитку!

- Той, який відповідає за почуття. Ну не може бути людина такою... такою..., - словниковий запас їй зараз важко давався, - Коротше, я працюю на нього півтора року, і жодного разу, чуєш, жодного разу, він не вийшов із себе. А приводів було та не мало. Він жодного разу не втратив самовладання. Кремінь, а не мужик! Я жодного разу не чула, щоб він кричав. Тільки цей його крижаний тон. Від якого самій задушитися хочеться. Краще б накричав. Їй-богу! Від нього досвідчені мужики виходили, образно кажучи, піт витираючи. Я ж кажу. Він не людина, а машина якась. Цікаво, він трахається теж беземоційно? Повністю себе контролює навіть у ліжку. Або де він там любить сексом займатися?!

Сама з собою почала хихотіти. Мабуть уявила цю картину. А я усвідомила одну річ - з нею він не спав. Полегшення? Не знаю. З кимось же він займається сексом. Навряд чи веде чернечий спосіб життя. Чорт! Знову думки не туди полізли. Мені то яке діло? Маніакальне. Раз сиджу тут та нахабно вивуджую інформацію з п'яної дівчини.